✅Цілісність характеру Тетяни в романі Євгеній Онєгін

Як відомо, справжня краса полягає не тільки в зовнішній оболонці, яка видима для людського ока, але і в душевному наповненні:

  • чистоті і свіжості сприйняття навколишнього світу;
  • внутрішній гармонії.

Саме такою ми бачимо безсмертну героїню Тетяни Ларіної в романі Пушкіна «Євгеній Онєгін». Ця загадкова, прекрасна у своїй відчуженості від навколишнього її блиску і святкування світського життя дівчина з перших сторінок її появи в романі завойовує любов читача. Дівчина не була рабинею аристократичного суспільства, її серцю був близький світ простих людей.

Тонка натура Тетяни

Відраду для своєї душі Тетяна знаходила в самоті, у спостереженні за навколишньою її природою дикої глушині. Дівчину не завжди розуміли оточуючі, у порівнянні з молодшою сестрою Ольгою, її внутрішній світ завжди залишався закритим і незвіданим для близьких людей.

Єдиним другом Тетяни з ранніх дитячих років до юності була її няня, яка відчувала тонку натуру дівчини. Разом вони читали вірші, оповідання няні про сільське життя ще більше розпалювали в дівочій душі любов до простоти існування.

Її велике чисте серце в першу чергу потребувало цієї щирої любові.

Людиною, якій вона вперше подарувала свої теплі чисті дівочі почуття, виявився Євгеній Онєгін. Він, в силу свого невміння розбиратися в людях, не зміг гідно це оцінити і не відповів їй взаємністю. Особливо зворушливим образ Тетяни стає при написанні листа коханому.

Її душа в цей момент переповнена щирим хвилюванням, адже фактично перший раз в житті вона відкриває душу іншій людині. Нехтування її почуттів Євгенієм якоюсь мірою зробило її ще більш закритою, але наша героїня навчилася з цим жити.

Надалі, коли ми бачимо Тетяну вже заміжньою жінкою, ми не перестаємо захоплюватися тим, що попри те, що вона стала світською дамою, дівчина не змінила самої себе.

Її не змогла засмоктати безодня світських раутів і прийомів, і як раніше єдиною віддушиною для її томної душі було читання, споглядання навколишнього світу і самотність.

Тетяна змогла пронести крізь роки світлі почуття до Онєгіна.

Коли Євгеній вдруге бачить Тетяну, в його серці зароджується любов до цієї сильної красивої жінки. Але розум дівчини бере гору над почуттями, пам’ятаючи про егоїзм і мінливий характер Онєгіна, вона відкидає його любов.

Через своє душевне благородство вона не змогла зрадити чоловіка, якому перед вівтарем клялася у вірності до смерті. Тут ми бачимо, що Тетяна, сама переживши неймовірні страждання, не бажає, щоб подібне переживав її чоловік.

Образ Тетяни – образ сильної жінки

Образ Тетяни – це образ сильної і піднесеної жінки, правдивої, чесної, нездатної на зраду ні оточуючих людей, ні самій собі.

Героїня Тетяни Ларіної в романі «Євгеній Онєгін» уособлює собою образ всіх російських жінок:

  • чесних;
  • благородних;
  • з колосальним внутрішнім світом.

Жінок, які вміють безоплатно любити і з величезною глибинною почуттів переживати трагедії. Образ Тетяни наповнив роман насиченими емоціями і неперевершеною душевною глибиною, що так характерно золотому віку російської літературної класики.

Посилання на основну публікацію