Чи виконав Чичиков завіт батька? За поемою «Мертві душі»

Головним героєм безсмертної поеми Миколи Гоголя «Мертві душі» є Павло Іванович Чичиков. Родом він був з бідної дворянської сім’ї. Його дитинство проходило в тісному і задушливій кімнатці, а найяскравішими дитячими спогадами були хрипкий кашель батька і його життєві настанови. Багато з них маленький Павлуша давно забув, а одне назавжди врізалося в його пам’ять: «бережи і копальні копійку». Ці слова пройшли червоною ниткою через усе життя головного героя і стали смисл його життя.

Виконувати заповіт батька Чичиков почав ще зі шкільної лави. Він продавав тістечка та булочки своїм голодним однокласникам. Павло Іванович зайнявся дресируванням мишеняти, щоб потім продати його дорожче.

Після закінчення школи головний герой почав свою кар’єру дрібним чиновником. Завдяки своїй кмітливості та кмітливості зумів піднятися кар’єрними сходами. Чичиков стає членом комісії з будівництва якогось міського об’єкта. За цей час йому вдається побудувати власний будинок. Правда, після зміни керівництва все майно було конфісковано в дохід держави. Але це життєва обставина не зломило Чичикова. Він влаштовується на роботу в митницю, де вступає в змову з контрабандистами. За рік йому вдається заробити величезні гроші, нехай навіть злочинним шляхом. Злочинні схеми головного героя були розголошені, проти нього починається судовий розгляд. Чичикову вдається викрутитися і з цієї ситуації. Він знову залишається без грошей, його репутація остаточно заплямована.

Інша людина, напевно, вже б зламався. Але Чичиков був не таким. Перед його завзятістю і цілеспрямованістю залишається тільки зняти капелюха. У його голові народжується новий план зі збагачення – покупка мертвих душ і оформлення на них банківського кредиту. Він відправляється в місто «NN» для здійснення свого плану. Але і звідси Чичиков змушений тікати, щоб не стати «руїною колишнього Чичикова».

Таким чином, не можна дати однозначної відповіді на питання: чи виконав Чичиков завіту. Все своє життя він присвятив цілі збагачення, але життя завжди повертала його назад. Гоголь не називає причини такого результату подій, він просто констатує факт. На думку автора, душа головного героя потребувала відродження. Швидше за все, життя підказувало Чичикову про його неправильному виборі, але головний герой хотів виконати заповіт батька. У цій ситуації батько головного героя з одного боку є життєвим наставником, а з іншого – життєвим катом, який не залишає Чичикову право на самовизначення.

Посилання на основну публікацію