Чехов «Вишневий сад», дія 3 – коротко

У серпні, в самий день торгів за маєток з вишневим садом, Раневська за дивною примхою влаштовує у себе гучну вечірку з запрошеним єврейським оркестром. Всі напружено очікують звісток з торгів, куди поїхали Лопахін з Гаевим, але, бажаючи приховати хвилювання, намагаються весело танцювати і жартувати. Петя Трофимов отруйно критикує Варю за бажання стати дружиною хижака-багатія Лопахіна, а Раневську – за любовний зв’язок з явним аферистом і небажання дивитися в очі правді. Раневська ж звинувачує Петю в тому, що всі його сміливі ідеалістичні теорії грунтуються лише на браку досвіду і незнанні життя. У 27 років він не має коханки, проповідує працю, а сам не може навіть закінчити університету. Розсерджений Трофимов тікає майже в істериці.

З торгів повертаються Лопахін і Гаєв. Гаєв йде, витираючи сльози. Лопахін, спочатку намагаючись стримуватися, а потім зі все більшим торжеством розповідає, що маєток і вишневий сад купив він – син колишнього кріпака мужика, якого колись тут не пускали навіть на кухню. Танці припиняються. Раневська плаче, опустившись на стілець. Аня пробує втішати її словами, що у них замість саду залишилися прекрасні душі, і тепер вони почнуть нове, чисте життя.

Посилання на основну публікацію