Чехов «Три сестри», дія 3 – короткий зміст

У губернському місті, де живуть три сестри, відбувається велика пожежа, згоряє цілий квартал. Погорільці товпляться біля будинку сестер. Ольга виймає з шафи сукні, спідниці, кофти і все віддає знедоленим.

Скуповуючи невістка Наташа незадоволена такий щедрот Ольги і тим, що сестри пускають погорільців в будинок. Прямо під час пожежного шуму і клопоту вона заводить з Ольгою розмова про стару няньку Анфісу, яка прослужила в сім’ї сестер вже 30 років. Тепер престаріла Анфіса вже не може працювати, і Наташа вимагає відіслати «стару хричовка» в село. Ольга дивиться на невістку нерозуміючими очима.

Доктор Чебутикін знову почав пити. До сестрам приходить Вершинін, який разом з солдатами гасив пожежу і зумів врятувати від вогню дуже багато чого. Будинок самого Вершиніна ледь уцілів, його маленькі доньки вже вибігли на вулицю в одній білизні. Вражений жахливими картинами пожежі, Вершинін знову починає філософствувати, знову міркує про тяготи нинішнього життя і про те, як щасливо і світло стануть жити люди через 200-300 років. Маша дивиться на нього з любов’ю.

Барон Тузенбах, тепер уже не військовий, знаходить посаду на цегельному заводі і думає нарешті втілити в життя свої давнішні мрії про самовіддану працю. Барон робить пропозицію руки Ірині та кличе її їхати з собою на завод. Ірина тепер служить не на телеграфі, а в міській земській управі, але й там рутинна робота не приносить їй щастя. Ірина не відчуває любові до Тузенбаха. Барон – добрий і порядна людина, але він дуже непривабливий. Ольга, однак, радить Ірині вийти за нього.

Та тужить, коливається, знову, як і раніше, благає Ольгу «виїхати до Москви», але під кінець погоджується з її порадою: кращої партії все одно не знайти, а переїзд з Тузенбаха на цегельний завод і нова робота там, можливо, допоможуть поглянути на життя по-іншому. Зближенням Ірини з бароном сильно роздратований її колишній невдаха шанувальник – мстивий штабс-капітан Солоний.

Брат трьох сестер, Андрій, під впливом своєї дружини Наташі зовсім здрібнів. В пух і прах програвшись в карти, заборгувавши величезну суму, він заклав будинок, де живе з сестрами. Цей будинок належить не йому одному, а їм чотирьом, проте Андрій заклав його поодинці, а всі отримані під заставу гроші забрала Наташа. Наташа змінює Андрію вже відкрито. Все місто пліткує щодо її зв’язки з главою земської управи Протопоповим, тільки чоловік робить вигляд, що нічого не знає.

Помічаючи на собі осудливі погляди сестер, Андрій приходить до них пояснюватися. Спочатку він пробує доводити: Наташа – прекрасна людина, його теперішня служба в земстві нітрохи не гірше наукового кар’єри, а закласти будинок він мав повне право. Але посеред своїх переконань Андрій раптом починає плакати і сам просить, щоб сестри не вірили йому.

Проходить чутка, що артилерійську бригаду і всіх її офіцерів скоро переведуть з міста кудись дуже далеко. Це позбавить сестер багатьох старовинних знайомих і перерве любовний зв’язок Маші з Вершиніним, яка вже – у повному розпалі.

Посилання на основну публікацію