Біографічність поеми Пушкіна «Цигани»

Поема «Цигани» Олександра Пушкіна – це творчий крок від романтизму до реалізму. Тут вступають в конфлікт два світи: цивілізований світ і природний. Перший являє головний герой на ім’я Алеко, а другий – циганський табір. Головна проблема полягає в незадоволеності особистості суспільством, в якому вона живе, пошук свободи в природному світі.

Над поемою Пушкін почав працювати в Одесі, а закінчив у рідному селі Михайлівському. За спрямованістю вона зазвичай включається в цикл південних поем Пушкіна. Ідея написати про зіткнення європейськи освіченого російського людини і вільних циган виникає у поета під час його заслання до Кишинева. У 1821 році, будучи в місті Кишиневі, Пушкін пристає до табору циган і кілька днів кочує разом з ними. Так стверджував брата поета. Та й сам твір автора насичене такими подробицями про побут циган, що не виникає сумнівів в тому, що Пушкін бував у таборі. Тому біографічність поеми «Цигани» підтверджується самим автором.

Достовірно відомо, що Олександр Пушкін добре був знайомий з побутом і фольклором циган. Він любив їх пісні і тому не дивно, що головна героїня його поеми «Цигани» співає пісні. Для циган пісня – важлива складова їх життя. Через неї вони висловлюють свої переживання. Так, молода Земфіра в пісні визнається Алеко в зраді.

Крім достовірних фактів є і наполовину легендарна історія про те, що Пушкін не просто вивчав побут циган, кочуючи з ними, а пережив романтичну любовну історія з юною циганкою. Поет, згідно з переказами, полюбив циганку, яку виховував батько, так як мати кинула її ще в дитинстві. Будучи прихильницею вільного кохання, дівчина легко міняла коханих – і в результаті була зарізана ревнивим циганом. Ця історія дуже схожа на сюжет поеми «Цигани».

Автобіографічний момент вловлюється і в імені головного героя – Алеко. Нескладно зрозуміти, що це варіант імені самого автора Олександра.

Знаючи не з чуток, як живуть цигани, Пушкін дивиться реалістично на їх побут і погляди. Овіяна романтикою свобода вільних людей насправді не така ідеальна. Поема починається з того, що старий циган чекає свою вітряну дочка на убогий вечерю. Навіть в цьому епізоді вже видно дві негативні сторони такого способу життя – це бідність і легковажність.

Пушкін симпатизує циганам, але не ідеалізує цих вільних людей. Адже так звана свобода часто виявляється проявом примітивності і банальної розбещеності. Цигани є прихильниками вільного кохання.

У поемі «Цигани» героїня Мариула кидає маленьку дочку і чоловіка, щоб віддатися вільної любові з іншим чоловіком. Земфіра не звинувачує матір, адже і сама непостійна в любові. Чи не звинувачує колишню дружину і старий-циган, так як примирився з таким способом життя. Але людині з боку важко зрозуміти погляди циган. Так трапляється з головним героєм Алеко. Він не зумів зрозуміти Земфіру.

Біографічність поеми «Цигани» Олександра Пушкіна видна в сюжеті, імені головного героя, пісні головної героїні про чоловіка.

Посилання на основну публікацію