Аналіз вірша “Юність” Єсеніна

Вірш Юність відноситься до ранніх есенинским творів і як личить всякому молодому хлопцю, Єсенін активно закохувався у власних ровесниць. Зокрема є навіть досить точні відомості, кому саме присвячена Юність, але цей факт не має тут суттєвої ролі, адже подібні біографічні подробиці не мають власного відображення в цьому творі і практично ніяк не впливають на зміст.

Особливістю вірші є короткий рядок, за основу взято віршований розмір ямб, але він розділяється, і рядки стають коротшими. Таким чином, ми бачимо більше коротких строф, які є логічно завершені елементи. До слова сказати, кожен такий елемент чимось нагадує японську поетичну манеру хокку – варіант лаконічного викладу світорозуміння автора і з цим дійсно є щось спільне.

Для молодого поета такий цікавий розмір і варіант структурування виглядає більш ніж гідним, свідчить про оригінальність і талант. Розглянемо докладніше, як саме викладає власні думки поет в цьому творі.

Спочатку слід звернення до об’єкта своєї закоханості. Як ми знаємо, мова йде про молоду дівчину, до якої поет відчуває почуття. Як годиться всякому гідному чоловікові, він готовий віддати все своєї коханої, він говорить про найпотаємніше, мріях і мареннях – сфері, куди, як правило, взагалі практично нікого не допускають, але Єсенін здатний віддати навіть власні мрії.

Далі він вказує на власну зачарованість дівчиною, яка дарує тиху ласку і занурює в ніжну казку. Ці переживання змушують поета відчувати полум’я розгорається в ньому почуття. Ймовірно, цей внутрішній вогонь натякає на пристрасть, яка виникає в душі поета.

Під святими звуками з високою ймовірністю маються на увазі звуки мови дівчата або щось подібне, можливо, співу. Так чи інакше, йдеться про тугу, яка в свою чергу може обумовлюватися розлукою або відсутністю можливості пов’язати долю з нею повністю. Тому голос приносить тільки борошно, хоча і може бути таким приємним і солодко-п’янким.

Підсумкова строфа говорить про здатність і намір подолати ці зовнішні перешкоди і обставини. Єсенін, хоча і молодий, але говорить про власну мудрість, він «силою тертої», тобто напрацьованим досвідом, таким собі ресурсом, мудрістю, має можливість послати під три чорти обставини, сторонні чинники. Завдяки цьому можливе з’єднання з коханою, яке ініціюється в наказовому способі в заключній рядку як квінтесенція всього оповідного ряду, з’єднання.

Посилання на основну публікацію