Аналіз вірша Тютчева «Весна (Любов землі і принадність року)»

За вірному зауваженням російського філософа С. Л. Франка (1877-1950), опису весни у творчості Тютчева «належать до найпрекраснішим сторінок світової лірики». Мислитель відзначає, що цей час року в творах Федора Івановича несе з собою ідею світла і радості. За допомогою його оспівування поет пізнавав божественне начало. Найбільша кількість віршів, присвячених весні, написано Тютчева в перший період творчості, тобто в 1820-30-і роки. На думку теоретика мистецтва Т. Н. Райнова (1888-1958), юний Федір Іванович – «світла, огнистої, <…> собою повна душа». При цьому весна для поета протягом усього творчого шляху залишалася цілющою силою, здатною дарувати людської душі зцілення і полегшення. Найрадісніші і самі життєстверджуючі мотиви тютчевської лірики навіяні саме навесні.

У 1820-х роках створювалося вірш «Любов землі і принадність року …». Основне місце в ньому займає весна. Ліричний герой захоплено вітає її прихід, тому твір відрізняється піднесеним, піднесеним настроєм. Чи не ключовим засобом художньої виразності стають риторичні вигуки. Весна в розглянутому тексті іменується любов’ю землі і красою року. Разом з нею на землі з’являється «дух життя, сили і волі». З її приходом в людські душі ллється радість, немов «бога життєдайний глас». Вона нерозривно пов’язана з любов’ю – це слово у відносно невеликому вірші Тютчев повторює чотири рази. У весняній ліриці Федора Івановича часто згадуються квіти, причому деколи їх назви не конкретизуються. Вони уособлюють собою все найкраще, з чим традиційно асоціюється весна, – молодість, красу, любов. В аналізованому тексті йдеться про троянди. Крім того, в останній строфі вірша «Любов землі і принадність року …» називається бідним даром вдячною любові і порівнюється з квіткою «простим, що не запашним».

Цікаво, що в розглянутому творі не знайшлося місця опису пейзажу. Тютчев не вдається до зображенню конкретних прийме настання весни, наприклад, до танення снігів, розпускаються квітам, зеленим деревам. Зате в підзаголовку вірша присутній уточнення – «Присвята друзям». Виникає відчуття, що юний Федір Іванович готовий залишити на відкуп іншим поетам оспівування весни через опис основних її ознак.

Посилання на основну публікацію