Аналіз вірша Пушкіна «Знову я відвідав»

Творчість Олександра Сергійовича досить часто вміщав в себе вірші хрестоматійного характеру. Однією з таких робіт є вірш «Знову я відвідав».

В один з періодів своєї творчості, Пушкін відвідує село Михайлівське, воно було його батьківщиною, адже там пройшло все дитинство автора і кілька років заслання. Саме тут автор підводить підсумки свого життя, він намагається відповісти на багато питань і визначитися зі своїм подальшим спрямуванням.

Звичайно, приємні дитячі спогади, щоденне спілкування з природою допомогли йому пережити досить складний етап у житті. Саме тут, в Михайлівському, Пушкін чітко вирішив, що все своє подальше життя віддасть творчості. На той момент, поет уже зарекомендував себе завдяки тим категоричним епіграмам, які були адресовані імператорові і наближеним чиновникам. І вищестоящий управитель, незадоволений тим, що відбувається, вирішив помститися Пушкіну. Він присвоїв йому титул камер-юнкера, що було зовсім сором поета. І ось, перебуваючи в родовому маєтку, Олександр Сергійович розмірковував про те, як же йому вчинити далі.

Віршована робота «Знову я відвідав» умовно ділиться на кілька частин.

Перша її частина – це спогади про дитинство, про що пролетіла молодості, про неповернутих роках.

Друга частина роботи розкриває бажання автора назавжди залишитися тут, в цьому покинутій і тихому місці, адже в ньому немає метушні, метушні, інтриг і брудних пліток.

Однак, третя частина, абсолютно протилежно розкриває наміри автора. Він звертається до народу, він захоплюється тими змінами, які наближаються, шкодуючи, що не зможе побачити їх на власні очі. Так і трапляється! Через недовгий час Олександр Сергійович гине від кулі суперника на дуелі. Він більше ніколи не повернеться на рідні поля і луки, де колись ріс і дорослішав.

Вірш «Знову я відвідав» можна назвати прощальним, але, досить оптимістичним. Адже не дивлячись на важкий період у своєму житті, поет знаходить внутрішні сили на створення вельми легкого і мелодійного вірші. І за це слід дякувати прекрасним краю, рідне село Михайлівське.

Посилання на основну публікацію