Аналіз вірша Пушкіна «Я пам’ятаю море перед грозою»

Поезія Пушкіна визнана в усьому світі однією з кращих. Часто поет звертався до пейзажної лірики, яка відтіняє його душевний стан.

Вірш «Я пам’ятаю море перед грозою» є частиною роману «Євгеній Онєгін». Пушкін крім основної сюжетної лінії нерідко робив в романі ліричні відступи. Так, кілька глав автор посвещает чарівним жіночим ніжкам. Як відомо, Пушкін захоплювався багатьма красивими жінками свого століття. Він весь час знаходився в стані закоханості. Швидше за все, це і надихало його на творчість.

Вважається, що вірш «Я пам’ятаю море перед грозою» Пушкін написав під впливом чар Марії Миколаївни Раєвської, в заміжжі Волконської. Пушкін якось подорожував разом з нею і її сім’єю. У той час дівчині було всього 15 років. Її юність і недоступність полонили Пушкіна. Згадуючи про подорож разом з Великим поетом, Раєвська-Волконська писала, що недалеко від Таганрога вони зупинялися щоб захопитися красою моря. Марія кинулася до води, і з юнацьким запалом то бігала за хвилями, то тікала від них. Таке пустощі дуже привернуло Пушкіна і надихнуло на написання романтичних рядків. Дівчина помічала захоплені погляди поета, але не сприймала їх всерйоз. Адже вона розуміла, що для цього творчої людини вона – всього лише ще одне втілення музи.

Образ моря в творі має і символічне значення. Воно не спокійно, адже наближається гроза. Море перед грозою – символ і людських хвилювань. Наприклад, повстання декабристів на початку XIX століття. Пушкін захоплювався цими романтиками-бунтарями. Повстання було придушене, багатьох декабристів покарали посиланням. Разом з ними за бажанням їхали і дружини. Марія Раєвська-Волконська, оспівана Пушкіним, стала однією з таких героїчних жінок.

У вірші «Я пам’ятаю море перед грозою» є багато красивих слів, фраз, які сьогодні вже стали застарілими. Так, наприклад, рядок «цілувалися уста молодих АРМІДА» буде швидше за все незрозумілою сучасному юному читачеві. Тому варто звернутися до значення кожного застарілого слова: цілувати – цілувати; уста – губи; молодих – молодих. Армида – художній персонаж, дуже поетичний образ чарівної молодої жінки. Тепер застаріла рядок Пушкіна набуває цілком зрозумілий сенс – цілувати губи молодих спокусниць.

Пушкін любив образ моря, адже воно, як і людські почуття, має не завжди видиму глибину.

Посилання на основну публікацію