Аналіз вірша Пушкіна «Село»

У вірші «Село» Пушкін висловлює свої накипілі думки і емоції по темі кріпосного права. Використовуючи цікаву будову вірша, він намагається справити вплив на читача і як можна глибше передати всі свої емоції.

У творі «Село» використовується такий прийом, як протиставлення. Вчитуючись у рядки вірша, ми чітко простежуємо два різні світи. Перший присвячений мирної і спокійного життя в селі, красивою і тихою природі, яка підштовхує на захоплення поезією або наукою. Друга частина творчої роботи показує нам нещасне становище безправних і пригноблених селян.

Панівний клас панства, яке нещадно використовує кріпосну силу і привласнює собі всі їхні досягнення, багатіє і всіляко покращує свій добробут. Такий стан речей дуже хвилює і тривожить автора.

У рядках свого вірша він немов намагається висловити бажання про те, коли ж селяни перестануть бути пригнобленими, коли ж все змінитися на краще.

При написанні вірша Пушкін використовує ораторські прийоми. Він немов звертається до оточення. У перших рядках він робить звернення до села. Він описує її принади і краси. У другій частині він веде гарячу промову про дику несправедливість, яка панує навколо.

Завершує вірш Пушкін оклику пропозиціями, що ще раз підтверджує його ідею звернення до оточуючих.

Читаючи вірш «Село» ми звертаємо увагу на інтонацію, яка використовується в двох його частинах. У першій частині мова спокійна, тиха, спокійна. М’які і зворушливі епітети створюють перед нами прекрасні краси природи: «тиша полів», «мирний шум дібров». Друга частина вірша відливається схвильованої інтонацією і вигукує промовою.

Використовувані епітети набирають зовсім іншу силу: «дике панство», «невблаганного власника». Вплив на використання слів славянизмов у вірші має переможний класицизм, який торжествує в цей час в російської поезії.

Вірш «Село» – це своєрідне звернення Пушкіна, це його внутрішні думки, які він зміг так вміло виплеснути назовні.

Посилання на основну публікацію