Аналіз вірша Пушкіна «Пам’ятник»

О.С. Пушкін, щоб закріпити підсумки своєї творчості, створює знаменитий вірш «Пам’ятник». У ньому він описує свою творчість, свої віршовані подвиги, які мали важливу роль в тому суспільстві.

Схоже вірш є і у Державіна – ще одного творця російської поезії. Але, якщо порівнювати дві роботи, вони досить сильно різняться змістом, закладеним в основі віршів.

Кожен рядок в «Пам’ятнику» має важливе значення. Тільки лише прочитавши перший рядок, ми бачимо, як Олександр Сергійович робить свою творчість народним.

Його роботи – це нерукотворний пам’ятник, який достойніший всяких історичних монументів. Його творчість подарувало йому безсмертя. Адже такі прекрасні твори протягом багатьох років розійшлися по всіх куточках країн Радянського Союзу.

Його вірші були переведені на багато іноземних мов і як прочитані усіма народами тогочасної Росії.

Скільки минуло років, а ми – його спадкоємці, все з таким же пристрастю вчитуємось в такі прекрасні рядки.

У роботі «Пам’ятник», Пушкін висловлює основну суть своєї творчості. Він наділив його ідейним змістом, тим самим пробуджуючи в читачів прекрасні, добрі почуття.

У роки жорстоких правлінь він говорив про свободу, він спонукав людей до дій. І своїми віршами, він закликав до помилування, до милості.

Будь-якими способами, О.С. Пушкін намагався донести свої думки до людей, намагався висловити почуття, які переповнювали його душу.

Жанр цього вірша подібний греко-римської оді. Це помітно по тим урочистим висловлювань і виразів, які використовує автор. Деякі слова словянізми в роботі «Пам’ятник» спонукають в нас сильні враження і створюють емоційний вплив: велінням, главою, тленье, спорудив.

Вірш «Пам’ятник» – це немов звернення поета до народу, якась мова, яка стверджує творчість безсмертним.

Посилання на основну публікацію