Аналіз вірша Маяковського «А ви змогли б?»

⚡ Поезія Володимира Маяковського відрізняється особливою різкістю і прямотою. Однак в літературній спадщині цього автора часом зустрічаються твори, які володіють дивовижною образністю, метафоричністю і не позбавлені своєрідної романтики.

До них, зокрема, відноситься вірш «А ви змогли б?», Написаний в 1913 році і який передає особливий, безтурботний і піднесений настрій автора.

У кількох ємних фразах Володимир Маяковський описує сіру і буденну картину звичайної трапези з класичним набором страв. Однак мовби за помахом чарівної палички вона перетворюється, оскільки поет в змозі побачити в банальному студні «косі вилиці океану». Його бажання прикрасити світ настільки велике, що в хід йдуть всілякі предмети, які знаходяться під рукою.

Так, піддавшись романтичному настрою, поет з першого ж рядка заявляє про те, що він «відразу змазав карту будня», натякаючи на те, що його дратує буденність у всьому, навіть якщо мова йде про звичайний обід.

Далі поет дозволяє собі явно хуліганську витівку, «хлюпнувши фарбу зі склянки».

Розлитий напій дозволяє Володимиру Маяковському якщо і не перетворити навколишній світ, то хоча б внести до нього деякі зміни, пожвавити смутний застільний пейзаж і спробувати знайти в ньому крупиці радості, свята, якоїсь чарівної надзвичайності.

Його романтичний порив настільки стрімкий і захоплюючий, що навіть у звичайної риб’ячої луски поет бачить «заклики нових губ». Кожна річ і кожне блюдо буквально змінюються під поглядом автора, набуваючи нового змісту і розкриваючи свої таємниці. І в цьому стрімкому осягненні нового, ще незвіданого світу, який ховається під маскою сірості і байдужості, Володимир Маяковський бачить дивну гармонію, яка наповнює його серце радістю і якимось дитячим захопленням. Тому не дивно, що в пориві натхнення він звертається до невідомого співрозмовника, а, точніше, до всіх читачів із запитанням про те, чи змогли б вони зіграти ноктюрн на «флейті водостічних труб»?

Саме по собі питання звучить дуже:

  • поетично;
  • піднесено;
  • романтично.

Однак автор переконаний, що оточуючі його люди зрозуміють, про що йде мова. Адже достатньо лише придивитися уважніше до оточуючих нас предметів, щоб побачити в них таємниче зачарування. Головне, захотіти в душі перетворити цей сірий і нічим не примітний світ, що складається з банальностей і умовностей. І саме це пропонує зробити поет в надії на те, що таким чином він зможе знайти однодумців, які, як він припускає, по достоїнству оцінять той дивовижний дар, який він кидає до їхніх ніг. Він полягає в умінні перетворювати світ відповідно до своїх бажань і відчуттів, бачити не тільки зовнішню оболонку речей, але і їх суть, розгадувати їхні таємниці і читати їх, немов захоплюючу книгу.

Однак, попри те, що вірш «А ви могли б?» написаний в дуже піднесеному мажорному ключі, в яскравих і образних фразах відчувається самотність, від якої страждає поет.

Він не може знайти розуміння серед людей, які його оточують, тому придумує собі забаву у вигляді пошуку неіснуючих образів. Одягнені в поетичні рядки, вони стають доступні кожному з нас і немов би зближують з поетом, викликаючи деякий подив.

Адже навряд чи кому-то в повсякденній метушні прийде в голову ідея шукати серед звичайного і прозового щось піднесене і романтичне. Однак Володимир Маяковський змушує переглянути своє ставлення до дрібниць, що дозволяє стати людям більш щасливими, добрими і оптимістичними.

Посилання на основну публікацію