Аналіз вірша Лермонтова «Як часто строкатою юрбою оточений»

Найактуальнішими темами творчих робіт Лермонтова були теми самотності і нерозуміння в навколишньому світі, теми любові до рідної землі і батьківщині, теми пошуку справжніх, людяних почуттів в людях. Саме у вірші «Як часто строкатою юрбою оточений …» ці проблемні моменти підняті вгору.

Початок вірша знайомить читача з подіями першого січня – часу після новорічного балу. Автор показує нам святковий маскарад не як веселу забаву, а як скупчення лицемірного суспільства, яке просякнуте брехливістю і фальшю.

Лермонтов описує світських панянок, він робить їх образи холодними і бездушними. Герой вірша знаходиться на цьому світському балу і нічим від інших персонажів не відрізняється. Але, в його думках витають спогади про справжні почуття, про рідному селі.

Друга частина вірша «Як часто строкатою юрбою оточений …» глибоко розкриває нам спогади ліричного героя, який переноситься в тиху сільську місцевість і зустрічає прекрасну, справжню дівчину – милу, чарівну. Вона є повною протилежністю тим холодним дамам, які оточують героя на новорічному маскараді.

Саме такі теплі спогади є своєрідним щитом для ліричного героя Лермонтова. Цим щитом він може прикриватися від світської фальші, від порожнечі навколишнього світу. Цей щит складається з пам’ятних образів рідної домівки, прекрасних красот природи, чистих почуттів любові.

Особливістю даного вірша є його кільцева композиція. В останніх рядках, герой знову повертається в ту брехливу реальність, в той світ, в якому він перебував на початку вірша. І це повернення стає для нього справжнім випробуванням. Він розуміє, що повернути прекрасні спогади в реальність вже не можна.

Велика кількість різноманітних епітетів дозволяють Лермонтову перенести всі свої переживання на папір, висловити накипілі емоції і донести до читача всі внутрішні душевні почуття.

Посилання на основну публікацію