Аналіз вірша Лермонтова «Поет»

Михайло Лермонтов неодноразово замислювався над сенсом слова «поет» і над своїм поетичним призначенням. У 1838 році з-під його творчого пера в світ виходить віршована робота «Поет (Обробкою золотий блищить мій кинджал…)». З його сенсу кожен читач і може зрозуміти філософські роздуми автора.

На час написання даної роботи Лермонтов був уже досить відомою особою. Славу він отримає за рахунок вірші «Смерть поета», яка була присвячена Пушкіну. За ці рядки, Михайло Юрійович був вперше відправлений на заслання.

Творча робота «Поет (Обробкою золотий блищить мій кинджал …)» має кілька смислових чотиривіршів.

У перших рядках мова йде про клинку, який завжди допомагав, завжди був вірний своєму наїзникові. Однак, останнім часом, він просто висить на стіні, не уявляючи ніякої цінності.

Точно також Лермонтов висловлюється і про поезію. Раніше, віршовані роботи могли надихати, вдихати нове життя в людей, в читачів, вони володіли надзвичайною силою, яка могла відновити людський дух. Однак все це позаду. У нинішній час поети стали творити лише заради заробітку, заради нагороди.

Останні рядки – це питальні пропозиції, на які Михайло Юрійович хотів би знайти відповіді.

Творчості Лермонтова властиво протиставлення народу і поета. Герой вірша чужий в людському суспільстві. Він має натхнення згори, тому і здається чужим серед народу.

У роботі «Поет (Обробкою золотий блищить мій кинджал …)» навпаки, величезний натовп просто жадає почують слова поета, які пробудять силу, збудять внутрішній дух. Михайло Лермонтов звертається до своїх однодумців і закликає їх творити потрібну, цікаву, ідейну лірику, яка зможе вплинути на оточення, на людей.

Посилання на основну публікацію