Аналіз вірша “Коваль” Єсеніна

Іносказання в поезії є досить поширеним прийомом і ми можемо спостерігати такий прийом у вірші Коваль. Стилістично, якщо порівнювати з відомими прикладами, воно чимось схоже на поезію Володимира Висоцького, який теж досить часто через якісь прості феномени говорив про високе, користувався іносказаннями. Наприклад, він міг говорити про альпіністів, спортсменів, робітників, але в дійсності описував різні метаморфози душі, рух людського духу.

Подібним чином у ковалів працює і Єсенін, який починає з опису ковалі і роботи коваля. До слова, віршований розмір тут задає потрібний ритм і якщо читати вірним чином, то легко з’являється атмосфера зі звуками ударів молота по ковадлу. Також ритмічний малюнок доповнюється образною, який задається такими деталями як «нестерпний жар», «веселка вогнів», а також вереск і шум.

Після цього опису ми починаємо усвідомлювати алегоричність, найімовірніше, Єсенін також говорить і про внутрішню роботу поета, який подібно ковалеві гартує різні «вироби». Тільки в сфері його діяльності виявляються пориви, які потрібно загартувати, а також метою виявляється запалювання сердець пожежею, тобто мається на увазі вогнем, який здатний знищити горя і негаразди.

Далі вірш переходить в опис здіймання духу над повсякденністю вихід за межі негативного світу до світу мрій та позитивних мрій. Обумовленість і обмеженість душі описується як чорна хмара і пороги похмурих днів, за якими майорить могутній блиск сонця. Неймовірно потужний і точний образ, який має глибоку історію і не менш глибокий сенс.

Таким чином з опису просто роботи поета Єсенін переходить до заклику і навчання кожного здійнятися над буденністю і звернути свій погляд і увагу в простір чисте і ясне, яке описується як рівнини полів і блакитне сяйво дня. Йдеться про внутрішню роботу, потреба в якій є у кожного, кожному слід загартовувати свій пориви, для того щоб прагнути до мрії. У тому числі для цього Єсенін вказує на потребу скинути з себе осоружний боязкість.

Посилання на основну публікацію