Аналіз вірша Гумільова «Мрії»

Неординарна і досить романтична особистість Миколи Гумільова дозволила створити йому масу цікавих і захоплюючих віршованих робіт. Поет просто обожнював подорожувати, тому, практично всю свого часу проводив у містах Європи та світу.

Одного разу, повернувшись з романтичного Парижа, автор жахнувся від ситуації, яка панувала в Росії. Він не очікував зустріти таку кількість жебраків і нещасних людей. Він зіткнувся з сірістю і негодою на землях рідної Росії. І така обстановка наштовхнула його на створення творчої роботи «Мрії».

Автор припустив, що свою навколишнє життя все-таки можна зробити світліше і щасливішою. Для цього потрібно лише докласти зусиль. Щоб підбадьорити читача, в роботі «Мрії» ми знайомимося з образом героя. Ним був ворон, який вів бесіду з жебраком. Чорний птах повідала першому зустрічному вельми незвичайний, казковий сон, в якому вона бачить жебрака в образі справжнього принца. І живе він не в руїнах, а в прекрасному палаці. І свій чорний образ ворон перетворив в білого лебедя – ніжного і тендітного. Такі чудові фантазії ледь не довели жебрака до божевілля. Він просто ридав від відчаю, адже всього цього немає, і не буде.

Але, саме такого результату і домагався автор. Він хотів викликати в людях хоч якісь почуття і показати, що навколо них можлива щаслива і світле життя. Адже довколишній суспільство настільки занурилося в байдужість, що перестало звертати увагу на звичайні життєві потреби. Люди перестали співчувати, допомагати один одному. Ось, що найбільше вразило поета під час приїзду в Росію. Після романтичного Парижа, автора просто захлиснула злість і гнів від того, що його рідний народ зміг дійти до такого, зміг так низько впасти в бруд. Але, розуміючи навколишню дійсність, поет називає свої думки тільки мріями. Адже їм не судилося здійснитися.

Автор спробував відкрити очі оточуючим, він показав прекрасний світ, в якому можна і треба жити. Звичайно, це всього лише наївні і вигадані мрії в жорстокій дійсності.

Посилання на основну публікацію