Аналіз вірша “Чари” Єсеніна

Кожен письменник у своїй творчості віддає перевагу зображенню найрізноманітніших героїв, які допомагають в різному ступені розкрити їх свідомість, світовідчуття, відповісти на наболілі питання. Роздуми ліричного героя в творах С. Єсеніна найчастіше супроводжують образи навколишнього світу.

Світ природи в житті цього поета займає першорядне значення. Про це свідчать і рядки вірша «Чари». Воно перейнято народним мотивом, лексикою, душею російської людини, здатного любити щиро і віддано свою країну і все те, що в ній знаходить своє місце.

Предметом милування тут стає одне з часів року – весна. Вона допомагає пом’яти найглибші почуття С. Єсеніна, провести паралель між яскравими проявами природи і дівчиною, образ якої починає вимальовуватися ближче до кінця твору. Любов до жінки і прихід весни для поета викликають однакові емоції. Те й інше стає джерелом натхнення. Ліричний герой стає життєрадісним, оптимістичним, готовим навесь світ повідомляти про свої переживання.

Появі весни вторить кожен прояв природи: «співають їй гімн дзвони». Вона ніби оживає під пером талановитого письменника ( «коси розплела», «вона ковзає», «п’яна»). Пробудження всього навколо дозволяє уявити кохану поета, яку він оспівує, обожнює, не приховуючи зізнань ( «хочу любити»). Думки і бажання спрямовані на надання ознак, характерних людині. Барвистим поява весни роблять уособлення весна «коси розплела», «п’яна».

Майстер звукопису підкреслює, що весна розтікається всюди і це чутно всім, так як її поява – це особливі звуки, що з’являються після холодної зими: «росою хлюпає» (танення водойм), дзвін дзвонів вносять в душу радість, створюючи відчуття поступового пробудження всього живого.

Юний поет чуттєво і урочисто, ніби людина з накопиченої з роками мудрістю, зіставляє весну і кохану. Почуття, які вони викликають, він однаково відносить до цих джерел натхнення, порівнюючи себе з фіалкою, в якій так багато пристрасті, що його енергії і любові вистачить на всіх: «хочу любити».

У вірші злилися найсвітліші, щирі почуття – молодість, мрійливість, романтика і всепоглинаюча любов. Доказом є образ квітів, згадка про намисто, «коси розплела».

Таким чином, у вірші С. Єсеніна «Чари» зображено бажання поета обійняти весь світ. Подібні переживання викликані любов’ю, яка рухає світом, бере участь в продовженні роду. Це любов до жінки, природі, рідному краю.

Посилання на основну публікацію