Аналіз вірша Блоку «У фантазії народжуються часом»

Збірник «Ante Lucem» включає в себе близько восьми десятків віршів, створених Блоком в період з 1898 по 1900 рік. За цим творам видно, що поетичні погляди юного Олександра Олександровича ще не до кінця сформувалися. У деяких текстах знайшла відображення захопленість лірикою Фета і Жуковського. Крім того, в ранніх дослідах Блоку видно вплив творчості Лермонтова, Пушкіна, Апухтіна, Майкова і Полонського. Цю своєрідну старомодність сам Олександр Олександрович пояснював особливостями виховання. В автобіографії він розповідав, що досить пізно познайомився з так званої «нової поезією» – тільки в університеті. Кілька віршів, які увійшли до складу «Ante Lucem», присвячені першому серйозному любовному захопленню Блоку – Ксенії Михайлівні Садовської. З жінкою, яка була значно старша за нього, поет познайомився в ході відпочинку на німецькому курорті Бад-Наугейм в 1897 році. Також в збірці є твори, пов’язані з відносинами з Любов’ю Дмитрівною Менделєєва.

1900 рік став перехідним для поета. Старе закінчувалося, а нове не поспішало займати його місце. Юнака долали неясні очікування і передчуття, невиразна тривога. У чималому ступені цим станом продиктовано назва збірки – «Ante Lucem», тобто «до світла» в перекладі з латинської мови. Кінцем квітня 1900 датується входить в книгу вірш «В фантазії народжуються часом …». У першій строфі мигцем згадується попередниця Прекрасної Дами – неназвана жінка, звернення до якої Блок часто пише з великої літери. Ключова тема тексту, характерна для значної частини творчості Олександра Олександровича, – протиставлення земного і божественного. Ліричний герой розповідає про загадкові німих снах, породжених фантазією. Їх хочеться висловити, наділити в словесну форму, але це не представляється можливим. Один необережний звук – вони відразу зникають. Німі сни – явища з іншого, божественного світу. Їм, як плодам фантазії, Блок протиставляє земну мову, що звучить в земній уяві. Сон ліричного героя в поезії Олександра Олександровича нерідко тісно переплетений з реальністю. Персонажу незрозуміло, що реальніше. Він визнає існування іншого світу. Розуміє – з ним можна стикнутися уві сні. То воно йому стає вихід в реальність з її не надто щасливим сьогоденням і безрадісним майбутнім.

Посилання на основну публікацію