Аналіз вірша Бальмонта «В глухі дні»

Період з 1598 по 1613 рік – найтяжчий час в російській історії, назване Смутою. Вона характеризувалася кризою в соціальній, політичній та економічній сферах, вторгненням польсько-шведських військ, стихійними лихами. Офіційним її початком вважається вступ на престол Бориса Годунова, який прийшов до влади після припинення династії Рюриковичів. Його правління ознаменувалося великим голодом, викликаним трьома неврожайними роками поспіль – з 1601 по 1603. Від нестачі їжі загинуло близько п’ятисот тисяч чоловік. Люди натовпами стікалися в Москву, щоб отримати роздаються урядом хліб і гроші. На жаль, ці заходи не поліпшили ситуацію, а зробили її тільки гірше. Поміщики, які не могли прогодувати своїх громадян, виганяли їх на вулицю без засобів до існування. Ті стали формувати банди і займатися грабунком. Одне з найбільш великих і відомих подібних об’єднань виникло під керівництвом отамана Хлопко. Під його керівництвом було піднято повстання, придушене восени 1603 року. І без того складне становище Годунова ще сильніше погіршився після того, як стали активно циркулювати чутки про те, що царевич Дмитро – справжній спадкоємець престолу – живий, а не загинув у 1591 році в Угличі.

Початку Смутного часу присвячено вірш Бальмонта «В глухі роки», не в останню чергу натхнена історичними працями Карамзіна. Численні біди, що обрушилися на Росію в період правління Бориса Годунова, поетом нарочито перебільшуються. Костянтин Дмитрович використовує найпохмуріші фарби, щоб намалювати найстрашнішу картину, здатну вразити навіть на жорстокосердих читачів. З кожною строфою ситуація все більше нагнітається, при цьому акцент робиться на ключовий біді – страхітливий голод. У фінальному чотиривірші описується прихід нової епохи. Після всіх потрясінь і природних катаклізмів на сцені з’являється Григорій Отреп’єв, в якого вселився дух покійного царевича Дмитра, то чи невинно убієнного, то чи помер в результаті нещасного випадку.

Вірш Бальмонта, створене в 1900 році, виглядає як пророцтво. Розповідаючи про справи давно минулих днів, поет немов заглядає в недалеке майбутнє, в якому Росію чекають дві революції, Перша світова і Громадянська війни, прихід до влади більшовиків, зречення від престолу Миколи II, наступний розстріл царської сім’ї і багато, багато інших бід.

Посилання на основну публікацію