Аналіз вірша Ахматової «Літній сад»

Опис саду досить часто прослизає в ліриці Анни Ахматової. І що цікаво, віршовані роботи з пейзажними образами саду зустрічаються в різних періодах її творчості.

Поетеса бачила в образі природи справжнє щастя простого людського існування, саме тому Ахматова відводила йому досить важливу роль.

У період пізнього творчості, в 1959 році з-під її творчого пера в світ вийшла віршована робота «Літній сад». Йдеться про пам’ятні спогадах героїні.

У рядках присутні деепричастия і дієслова. Це говорить про те, що всі ті спогади з минулого, живуть в душі героїні, як справжні.

Багато літературні критики зауважують, що поетеса порівнює літній сад з Едемом. Чому? На це є кілька причин. У вірші читач стикається з образом троянд. Саме ці квіти ростуть в самому блаженному місці на землі на думку Данте в його «Божественної комедії».

Також, у вірші Ахматова згадує про огорожу, яка кружляє навколо саду. Огородження є особливістю райських садів. Адже тільки так вони могли захищатися від усього поганого, що творилося навколо.

Творіння Анни Андріївни «Літній сад» м’яко вплітає в себе не тільки релігійні мотиви. У тексті віршованій роботи присутній перетин і з російською поезією. Деякі моменти її роботи схожі з віршами Блоку, Анненського, Гумільова.

Дана творча робота ще раз доводить талановитість поетеси. У невеликій віршованій роботі вона змогла висловити думку про те, що прекрасні спогади з минулого ніхто не зможе відібрати. Вони залишаються в пам’яті надовго.

Посилання на основну публікацію