Аналіз твору Тургенєва “Ліс і степ”

У 1852 році світ побачив збірник оповідань Івана Тургенєва «Записки мисливця». Головний герой, він же є оповідачем, що подорожують разом зі своєю собакою, веде записи про свої мандрівки. Ключовим наскрізним мотивом цієї збірки, та й усієї творчості Тургенєва, є життя селянства з усіма її труднощами і принадами.

Майже всі твори цієї збірки – розповіді з чітким оформленим сюжетом, персонажами, взаємодій героїв, діалогами і іншим. Однак в число таких творів не входить розповідь «Ліс і Степ», який будується інакше, тим самим викликаючи гарячі суперечки про жанрову приналежність.

З одного боку, логічно погодитися з тим, що це нарис. По-перше, цей твір не має чіткого сюжету, сюжетних ліній. Пряма мова відсутня, природа мальовнича. Розповідь рясніє метафорами. Крім того, природа уособлюється автором: Дуб і Липа-чоловік і жінка, Він – боєць, показує свою силу Їй – красивою дамі, Осики белькоче, Коні фиркають, чути ой собаки. Яскраво виражається авторська позиція: Мисливець, Петро Каратаєв, вірно, є любителем природи. Він стверджує, що природа прекрасно в будь-який час: і коли «вальдшнепи прилітають», і в морозний день, під час «літніх» туманів, і навіть в зимові «замети».

Але, без сумніву, є що протиставити цій теорії. По-перше маленький діалог все-таки спостерігається між оповідачем і косарем, по-друге автор нарису повинен існувати в реальній дійсності, бути з «нашого» світу, а не з’являтися зі світу художнього твору, в оповіданні «Ліс і Степ» швидше ми можемо побачити ще одного персонажа художнього світу. Нам відомо ім’я мисливця, він в своїх історіях звертається до читача, але так само він поводиться і тут, що більше властиво розповідями, ніж нарисів.

Завершує свою розповідь Мисливець прощанням з читачами: «бажаю вам постійного благополуччя.» Варто зауважити, що до читача він звертається на «Ви», що показує повагу, статечність.

Наостанок хочеться сказати, що цей твір справляє дуже сильне враження. Природа описана автором дуже майстерно, філігрірованно, а так само глибокі ідеї добре доносяться, такі, як сталість краси, диво чистої природи, незалежної від інших факторів. «Свіжо, любо, весело» -ось що говорить Іван Тургенєв, і ось той непорушний закон щастя – дивись, щоб будувати й люби світ навколо тебе!

Посилання на основну публікацію