Аналіз твору “Дитинство” Толстого

Твір Толстого “Дитинство” це одна з трьох частин твору “Дитинство. Отроцтво. Юність “. В даному творі Толстой описує відрізок зі свого життєвого періоду приблизно 5-10 років, в який, як ми всі прекрасно знаємо, немає ніяких турбот, проблем, або чогось схожого.

Однак для самого Толстого цей час було аж ніяк ні чим то дуже променистим і приємним. Толстой з самого дитинства був привчений всього домагатися сам, завжди вчитися, і розвивати себе як особистість, через що сам він вирішив цілком і повністю з самого дитинства, забувши про простих дитячих забавах і витівки.

У твір Толстой описує своє дитинство просто як череду, якихось кадрів, які він смутно пам’ятає. Він розповідає про свого вчителя, кімнаті, брате, батьків. У дитинстві Толстого мало чого хвилювало з розряду, якихось одвічних або складних питань, однак він намагався міркувати про те, про що його однолітки навіть думати не могли. Уже в той час Толстой пробував писати вірші і навіть цілі твори, які хоч і не виходили ідеальними, але все таки всі великі люди з чого починали і щось робили, що згодом приносило свої плоди.

Як розповідає сам Толстой в творі, то його талант помітили не відразу, навіть навпаки, батьки не заохочували захоплення хлопчика літературою, та іншими предметами. У цьому Толстой розкриває проблему батьківського нерозуміння, і зайвої турботи про нього, і його майбутньому, коли в свою чергу юний Толстой бажав лише відокремитися від батьківської хати, і продовжувати йти по життю самостійно.

Ця філософська ідея Толстого відділення від рідного дому та становлення повністю самостійною людиною присутня в багатьох епізодах в творі. Толстой спочатку виявляє своє бажання бути більш вільним і розкутість, потім він залишає рідну домівку, щоб навчатися в іншому місці. Саме в цій частині найбільше присутня ідея самостійності і самобутності, яка була так необхідна в дитинстві Толстому.

Але, незважаючи на всі розмови про відокремлення від, рідної домівки і так далі, Толстой все ж дуже сумував за своїм рідним і близьким, про що сам говорив в творі, однак, завдяки своєму міцному характеру він зміг таки витримати всі негаразди і пройти через розлуку як цілком дорослий не по роках хлопчисько. Адже тільки завдяки своїм характером Толстой зміг пройти всі негаразди і стати тим, ким він хотів стати з самого початку. І ідея, яку він проносить через весь твір нескладно визначити – це завзятість і прагнення до своєї мети. Тому як тільки завзятість поряд з прагненням дозволить людині домогтися того, чого він бажає.

Варіант 2

Лев Миколайович Толстой – один з найпопулярніших російських письменників, який знаменитий і за кордоном. Так само він був публіцистом, релігійним діячем, просвітителем. Його твори наповнені глибинним змістом.

Дитинство – це найкраща пора в житті людини, то час, яке ніколи не забудеться, то, яке завжди буде в пам’яті абсолютно кожного жителя цієї величезної планети.

Основна тема цієї повісті – тема становлення особистості. Людина дорослішає, стає повноцінним членом суспільства, вчиться, пізнає цей загадковий світ. Толстой показує весь життєвий шлях людини.

Головним героєм цієї повісті є маленький хлопчик, якого звуть Ніколенька Иртеньев. На момент першого розділу Николеньке виповнилося цілих десять років. Саме в такому віці дітей відправляють вчитися в ліцеї. Буквально через пару тижнів дитина повинна була відправитися вчитися в навчальний заклад, але а поки-у нього є трохи часу, щоб насолодитися останніми літніми днями, а так само останніми моментами свого безтурботного, дитячого життя.

У цій повісті показують смерть, показують, якого це, втратити близьку людину, яка завжди був поруч. Письменник показав, як сини вміють тужити за матерям, як їм боляче їх втрачати, через що вони всі проходять.

Так само в цій повісті розкривається тема поганого впливу на людину, у якого ще не сформований світогляд. Люди, які нав’язують свою думку, погані звички, вчать поганому – вони причина становлення «неправильної» особистості.

Головною думкою цього твору є вплив на людину іншої людини, сім’ї, суспільства. Кожен маленький, буквально непомітний для першого погляду вчинок може докорінно змінити все життя людини, суспільства.

Ця повість вважається автобіографічній, тому що письменник, Лев Миколайович, писав цей твір за мотивами власного дитинства.

Цей твір цінує любити і цінувати свою сім’ю, поважати своїх рідних. Вчить завжди думати своєю головою, ніколи не повторювати чужих помилок. Автор вчить читачів відповідальності, думати тільки своєю головою. Потрібно об’єктивно оцінювати весь навколишній світ. Показує, що люди ніколи не повинні принижуватися, стелитися під когось, виконувати чиїсь примхи, тільки заради того, щоб сподобатися комусь, завоювати чиюсь увагу, дружбу.

Посилання на основну публікацію