Аналіз роману «Убити пересмішника»

Критика відносить книгу «Убити пересмішника» до жанру роману про вдачі, про що говорить анотація до видання. Твір покликане виховувати підлітків, прищеплювати їм почуття справедливості і взаємодопомоги.

В оповіданні присутня велика кількість діалогів, що є відмінною рисою дитячої та юнацької літератури.

Діалоги переривають пояснення, що лунають з вуст головних героїв дітей. Все це оживляє текст і захоплює читача.

Назва роману несе певну інтригу, викликає нерозуміння, змушує задуматися над сенсом написаного. І лише уривок, в якому Аттікус говорить про птаха пересмішника, пояснює назву книги, розкриваючи головну істину, що не можна кривдити слабких і беззахисних.

Не меншу увагу при аналізі твору слід звернути на імена персонажів книги. У певному сенсі їх можна назвати загальними, службовцями характеристикою людей, їх носять.

Так, прізвище батька Джин і Джима, – Atticus Finch, перекладається з англійської як «зяблик». Прізвище його дочки, перекладене на російську як Глазастик, в оригіналі – Scout, дослівно скаут або слідопит.

Кращі екранізації

Краща екранізація роману вийшла на великі екрани в 1962 році і була удостоєна кількох Оскарів.

Головну роль адвоката і батька сімейства у фільмі зіграв неповторний Грегорі Пек, який отримав за роль Оскар і Золотий глобус.

Висновок

Харпер Лі написала книгу про переломну епоху в історії США, коли нетерпимість і расизм починають відходити в минуле. Роман вчить терпимості, доброти і об’єктивності суджень. Не випадково велика кількість цитат, перенесених з книги в реальне життя, допомагають відчути дух часу і людські переживання.

І довгий час після прочитання книги в душі звучать слова Аттікуса, завершальні розповідь: «майже всі люди хороші, коли їх врешті-решт зрозумієш».

Посилання на основну публікацію