Аналіз роману “Ідіот” Достоєвського

Перш ніж проводити короткий аналіз роману “Ідіот”, треба зазначити, що Федір Достоєвський реалізував в цьому творі свої давні творчі задумки, які дозрівали у нього досить довгий час. Відомий російський мислитель багато аналізував і розмірковував над сюжетною лінією, а також характерами героїв. Результат перевершив всі очікування.

Головним героєм роману “Ідіот” є князь Мишкін. Сам Достоєвський дав Льву Миколайовичу Мишкіна авторську оцінку, сказавши, що він дійсно “прекрасна особистість”, тому що втілив в собі не тільки добро, але і християнську мораль. Завдяки доброті, чесності, безкорисливості і великому людинолюбства князь так разюче відрізнявся від оточуючих, які загрузли в лицемірстві і жадібності, ставлячи на чільне місце гроші і спрагу наживи. Це одна з ключових думок в аналізі роману “Ідіот”, адже саме тому князь Мишкін у очах оточення дійсно був просто “ідіотом”.

Аналіз роману “Ідіот”

Згадаймо, який спосіб життя вів князь. Здебільшого він був замкнутий в собі, і тільки коли Лев Миколайович став обертатися в вищому світі, зрозумів, що навколо панує антигуманність, жорстокість та інші пороки людей. Достоєвський асоціює цього персонажа з Ісусом Христом, а точніше, з тією метою, заради якої він приходив на землю. Мишкін, як і Ісус, гине, при цьому прощає людей – тих, хто був його ворогами. Крім того Мишкін хоче надати справжню допомогу суспільству, окремим людям, і намагається вдихнути в них добрі початку, подаючи відповідний приклад. Зазначена вище паралель яскраво видно, коли ми робимо аналіз роману “Ідіот”, не пропустіть цю деталь.

Інші деталі аналізу

Подивимося на композиційний лад твору – в його центрі безпосередньо образ головного героя, і весь сюжет, всі інші персонажі тісно переплетені саме з ним. Про які персонажах йдеться? Ми говоримо про сім’ю генерала Єпанчіна, про купця Рогожин, про Настасія Пилипівна, про Гані Іволгіна і деяких інших.

Червоною ниткою оповіді також є протистояння чесноти князя Мишкіна і звичного життєвого укладу людей зі світла. Автор поставив завдання відобразити негативну сторону цього контрасту, яку видно навіть самим героям протистояння. Вони все розуміють, але їм не виявилася близька безмежна доброта, і вони відкинули її.

Чи є в романі символи? Безумовно, і роблячи аналіз твору “Ідіот”, неможливо пройти повз цього аспекту. Головний герой тут стає символом християнської любові, Настасья Пилипівна асоціюється з красою, а символічний характер картини “Мертвий Христос” особливо яскравий, адже Мишкін говорить про те, що якщо її споглядати, можна позбутися віри.

Які висновки можна зробити?

Фінал роману трагічний, і призводять до такого фіналу повна бездуховність і факт відсутності віри. Можна з різних сторін дивитися на суть фіналу і по-різному оцінювати його, але Достоєвський робить чіткий акцент на фізичній і душевну красу, які не можуть вижити серед користі, прагнення наживи і лицемірства.

Індивідуалізм і ідеалогія “наполеонізма” неухильно ростуть. Достоєвський помічає це. І хоча автор виступає за свободу, притаманну будь-якої особистості, він переконаний, що найчастіше антигуманні вчинки відбуваються внаслідок необмеженого і безконтрольного свавілля. Коли індивід намагається самоствердитися, це призводить до злочину. Достоєвський розцінив революційний рух як найтиповіший бунт анархістів.

Цікаво, що характери всіх персонажів, які мали взаємодія з характером князя Мишкіна, розвивалися в кращу сторону, а завдяки образу доброго людини, який має біблійне підставу, ми бачимо причину такого позитивного зміни.

Посилання на основну публікацію