✅Аналіз повісті «Вій» (М. В. Гоголь)

Історія створення

У 1835 році Микола Гоголь видав збірку «Миргород», що складається з чотирьох творів, одним з яких була повість «Вій». Вона названа ім’ям моторошної істоти, здатного вбити поглядом. За словами і нотаток автора, в основу образу цього чудовиська лягли народні перекази і міфологія.

Варто відзначити, що саме слово «Вій» неоднозначно. Багато хто пов’язує його зі співзвучними українськими словами, які позначають повіки як вії. Дана версія найбільш вірогідна, адже описаним магічним впливом володіли саме очі персонажа.

Ця робота мала велике значення для письменника і займала важливе місце в його творчості. Він неодноразово повертався до напрацювань своїх творів цієї повісті. За життя Гоголя «Вій» перевидавався двічі.

Жанр, напрямок

Як зазначалося раніше, жанр твору – повість. Виходячи зі змісту роботи, можна сміливо додати, що повість містична. У вітчизняній літературі це не найпоширеніше направлення, проте, саме це додає таким літературним творам смаку. Також в повісті досить багато міфологічних зауважень, заснованих на повір’ях народу.

Напрямок творчості – містичний реалізм.

Суть

Сюжет повісті продуманий до дрібниць, даний факт додає переконливості всієї викладеної історії. Все починається зі знайомства читача з трьома студентами київської бурси. Волею випадку вони заблукали і були змушені шукати нічліг.

Їм підвернулася можливість знайти притулок на віддаленому хуторі. Господиня-старенька не відмовила замученим мандрівникам. Одним з них – Хомою Брутом, до речі кажучи, вона зацікавилася більше інших. Йому був приготований окремий нічліг в хліві. Але побачити в ньому сни йому не судилося. З настанням ночі йому довелося зіткнутися з діяннями господині, точніше відьми.

Схопившись на нього, вона поскакала з ним по полях. Будучи збентеженим, Хома злякано почав читати молитви, які в той момент і врятували йому життя. Послабивши чари відьми, він добив її снопами, і тут сталося несподіване – стара перетворилася в молоду дівчину.

Після таких пригод Хома біг назад до Києва і намагався забути те, що сталося. Але у нечистих сил на нього були інші плани. Йому було призначено відспівування молодий панночки, яка загинула від побоїв. Який був страх і жах Хоми, коли він дізнався в ній знайому відьму. Будучи ув’язненим з нею в церкві, він намагався всіляко убезпечити себе – читав молитви, креслив захисний коло.

В першу ж ніч дівчина повстала з мертвих і спробувала помститися своєму кривднику. Дві ночі доля була на боці живого. На третю, останню для Хоми, ніч панночкою був покликаний сам «Вій». Нелюдський страх і смертельний погляд чудовиська вбили героя.

Головні герої та їх характеристика

«Вій» – уособлення демона, сатани, нечистої сили. Персонаж, що поєднує в собі всі жахи і страхи народу. Більшість людей померло не від його рук, а від тваринного страху перед ним, їх серця просто розривалися.

Прихвостнем чудовиська була і молода панночка. Як відзначали селяни, вона була «дівчинкою з чортівнею».

Хома ж був типовим представником тодішнього суспільства. Він поєднував у собі лінощі і недбалість. Будь-яку тривогу заглушав алкоголем і веселою компанією. Такими ж були і двоє інших студентів, які вирушили з ним у подорож.

Теми і проблеми

Хоч як би була завуальована повість містичними подіями, основна проблематика дуже насущна – протистояння добра і зла. Але в цьому випадку вона розглянута під незвичайним ракурсом – боротьба цих сил за душу людини. Зло перемагає, тому що особистість не знаходить в собі сили і віри противитися йому.

Основна тема книги – народні перекази, одне з яких було реалізовано в цій історії. Автор детально зобразив злі сили і все, що відомо про способи боротьби з ними. По суті, вони і є головні герої повісті. Письменник, звертаючись до цих стародавніх образів, продемонстрував свою повагу до народної культури.

Головна думка

Основним посилом є показ ролі і значущості особистості в боротьбі добра і зла. Якщо він нічого собою не представляє, просто пливе за течією, то нечисті нічого не варто дістати його душу. Навіть якщо за нього заступаються світлі сили, їм необхідно бажання і допомогу людини, що виходить з його серця. Він повинен боротися сам за себе, але Хома не зміг цього зробити, і став жертвою злих чар.

У фольклорних образах читач бачить спокуси, навколишні всіх людей незалежно від їх місця розташування. Вони і є представники темної сторони, магніти, притягують душі. Герой був легкою здобиччю для пороку, а тому потрапив в його тенета і не зміг вибратися.

Критика

Неоднозначний твір викликає неоднозначне сприйняття. Хтось бачить у «Вії» тільки невластиве той час відверте зображення нечисті. А хтось дивиться глибше і бачить відображення цілої епохи.

Наприклад, в роботах Ю. В. Манна, В. А. Зарецького, А. В. Моторина описано думку, що Гоголь у повісті «Вій» показав вітчизняне суспільство з його пороками. Країна, роз’їдена злом, в якій панує соціальна нерівність і беззаконня.

Посилання на основну публікацію