Аналіз “Повість нашої юності. Розлив” Фадєєва

Олександр Олександрович Фадєєв (24 грудня 1901 р – 13 травня 1956 г.) – це помітна віха в радянській літературі. У сімнадцять років він стає членом ВКП (б), член ЦК ВКП (б), лауреат Сталінської премії першого ступеня. Учасник партизанського опору на Далекому Сході. Фадєєв – це більшовицький рупор радянської прози. Автор багатьох оповідань, повістей і романів. Талановитий публіцист. Такі твори як “Розгром”, “Народження Амгуньского полку”, “Останній з удеге” (не закінчений), “Молода гвардія” та ін. – Це ті книги, які принесли заслужену славу художнику.

Повість “Розлив” – одне з перших значних творів автора, який був надрукований в 1924 році. Незважаючи на значні, чисто технічні, недоробки, від повісті віяло “відчуттям свіжості і сили юного, своєрідного таланту” (Ю. Лебединський). У цій невеликій повісті Фадєєв із захопленням малює красу далекосхідної природи; кедрові ліси, гори, долини, могутні ріки, стихію яких описує в “Розливі”.

У книзі “Розлив” письменник робить упор не тільки на опис буйний характер річки Улахе. Основна тема оповідання – організовані дії селян під час повені. Тут дуже чітко простежується класове розмежування, боротьба частини бідного населення з місцевими багатіями, зародження протестного руху в далекосхідної селі напередодні революції сімнадцятого року.

Неретін, Кислий, Копай та інші – все це справжні прізвища селян з довколишніх сіл. Саме вони і послужили прототипами для повісті. Через призму цих людей Фадєєв показує боротьбу більшовиків за селянські уми, за соціальну справедливість села. Портретом Неретина письменник підкреслює величезне значення революційного виховання особистості. Цей герой постійно шукає відповіді на нагальні питання, поставлені самим життям. Він не володіє спеціальними знаннями, досвідом, а слід лише почуттю революційної ненависті. Це сільський ватажок, який, незважаючи на відданість революційним ідеям, так і не став ідейним організатором селянських мас.

І хоча, крім критиків, слабкість повісті “Розлив” відзначав і сам автор, який припинив її перевидання ще в 1932 році, вона мала величезне значення для становлення молодої радянської літератури. Дослідники творчості А. А. Фадєєва одностайно відзначають, що ранні твори письменника позитивно впливали на уми сучасників.

Посилання на основну публікацію