Аналіз поеми Генріха Гейне “Німеччина. Зимова казка”

Генріх Гейне – це відомий німецький поет, чиї твори знають і люблять у багатьох країнах світу.

“Німеччина. Зимова казка” – один з найвідоміших творів Гейне, який був написаний у 1844 році. На написання поеми поета підштовхнула поїздка до Німеччини, яку він покинув в далекому 1831 році через тиску з боку церкви і суспільства, а також з політичних мотивів.

Довгий час, проживаючи в Парижі Гейне, сумує за батьківщиною і ось у 1844 році Фрідріх Вільгельм четвертий дозволяє відомому поету відвідати стару матір в Гамбурзі. Саме при цій поїздці і виникла поема.

У поемі розповідається саме про життя в тогочасній Німеччині, життя, яке нагадувало “зимову казку”.

Подорож по країні в поштовому диліжансі була стомлюючою і вкрай незручною, а крім того ще й повільною. Подовгу подорожуючи, проїжджаючи повз великих і малих міст, сіл, він починає розмірковувати.

Міркувати про свою країну, яка знаходиться в занепаді. Оповідання відбувається у вигляді заміток мандрівника, описуючи шляхові картини. Сам сюжет поеми, в порівнянні з думками і почуттями, закладеними в ній – відходить на другий план. На перший же виходять переживання поета-вигнанця, який шалено любить свою батьківщину, але не може існувати в ній, це викликає у Гейне і біль, і розчарування, і любов.

Поет показує, що в Німеччині жити погано всім: і церковним “мракобісам”, і грубій і агресивній прусській вояччині, карликовим самодержцям, а простим людям – і поготів. Ось як найчастіше описують почуття Гейне до Німеччини:

“Любов до батьківщини для Гейне була зовсім не любов’ю, а
тугою, фізичною потребою, ні, цього навіть мало: вона
для нього була жагучим і гострим болем, яка проглядається,
тільки крізь сльози і при цьому за малодушність він сердиться на себе”.

Тобто Генріх Гейне не любив Німеччину такою яка вона тоді була, він любив її просто тому, що народився там, і це, як було написано вище, доставляло йому “гостру і пекучу біль”.

Обговорювати особистість Гейне і його твори можна годинами, але сенс написання поеми “Німеччина. Зимова казка” – це заклик прокинутися від “сплячки”, це співчуття поета всім, хто, як і він, змушений терпіти людську несправедливість і тиск суспільства.

Посилання на основну публікацію