Аналіз оповідання “Стара Ізергіль” Горького

Максим Горький більшу частину життя провів мандруючи. Під час одного з таких поїздок по південній Бессарабії йому спало на думку написати розповідь «Стара Ізергіль».

Головними героями в оповіданні у М. Горького виступають: Ларра, Данко і сама стара Ізергіль. У цьому оповіданні три повісті: переказ про Ларрі, розповідь Изергиль про себе і надання, про Данко. У романі М.Горького «Стара Ізергіль» відчувається тонка нотка романтики. Сюжет цих легенд не пов’язаний один з одним, але є загальна ідея про цінність людського життя.

Стара Ізергіль – циганка, яка розповідає історії про Данко і Ларрі подорожньому.

Перше оповідання про Ларрі – сина орла і звичайної жінки. Він примхливий, грубий, егоїстичний. Він вважає себе краще за всіх, зневажаючи людські закони. Коли дочку старійшини відмовила йому в любові він вбиває її. За такий вчинок його карають вигнанням і безсмертям. Але його це не лякає, він волелюбний. В кінці він висихає і перетворюється в тінь.

Друга розповідь автобіографічний. Стара Ізергіль розповідає подорожньому про свою молодість. У цьому оповіданні можна відчути близькість з першим оповіданням. В молодості Изергиль була красива, безтурботна і багато подорожувала. Але за її красою ховалася легковажність. Вона користувалася почуттями людей. Безліч чоловіків були відкинуті нею. Її ніщо не могло зупинити, коли вона любила, а коли кидала, то кидала остаточно і безповоротно. А коли Изергиль закохалася, то була відкинута. Вона ризикувала життям заради свого коханого, але він запропонував їй свою любов в якості подяки, їй цього було мало. Їй не потрібна була любов за подяку.

Вся її життя, яка була легковажною і порожній, пройшла так само швидко, як і молодість, але Изергиль впевнена, що провела життя не дарма. Слухаючи цю розповідь замислюєшся про те, що вона провела цю життя як Ларра не знайшовши істинної любові.

Третій розповідь про Данко, він відважний і самовідданий. Ціною свого життя він врятував плем’я. Вирвавши серце, він висвітлив дорогу людям. Але його подвигу не оцінили, і затоптали вогники палаючого серця. Данко, на відміну від Ларра і Изергиль збагнув сенс буття. Він був дійсно щасливий.

Твір написаний у жанрі оповідання в оповіданні. Читаючи твір, розумієш, що молодість не вічна і людини пам’ятають за вчинками. І кожен вибирає як прожити своє життя.

Варіант 2

Максиму Горькому подобався Ніцше, про це свідчать, як не дивно, його вуса. Дійсно Ніцше був кумиром для багатьох творчих людей часів Горького, та й зараз залишається таким.

Засвоїв ідеї про надлюдський і ніцшеанський імморалізм Горький починає власний творчий шлях розповіддю Стара Ізергіль. Звичайно, були твори і до цього, але Старуха стала одним з тих, які принесли першу популярність і репутацію. Як зазначав сам письменник, даний твір належить до кращих його робіт, хоча і є раннім.

Розповідь включає в себе розповідь, яке ведеться від імені Баби Изергиль, вона викладає дві легенди про сильних героїв: Ларрі і Данко, а також розповідає свою історію. Суть цих оповідань полягає в репрезентації ідеї надлюдини, особистості, яка виходить за рамки простої людської моралі.

Композиція досить цікава і пропонує можливість для різних смислових трактувань, комбінацій сюжетів, чоловічі герої як би обрамляють розповідь Изергиль. З одного боку – гордий і мужній Ларра, який виходить за рамки моралі, але в підсумку залишається безтілесної тінню, впадає в забуття. З іншого – відважний Данко, який героїчно віддає себе заради щастя інших людей, які в дійсності не можуть насолодитися навіть своїм щастям.

Кожна фігура за своїм є трагічною, вони не є протилежностями. Вчинок Данко і злочинність Ларрі багато в чому схожі, обидва вони намагаються вийти за рамки і не стільки заради себе, скільки заради пошуку істини і розуміння людської природи. У центрі – фігура баби, яка стверджує основну думку: кожен – сам собі доля.

Горда стара, теж завжди прагнула до утвердження власної особистості, зберігала гордість, але в підсумку прийшла до простого висновку про щастя в спокійній обстановці. Її твердження подібно фразі про спокій і волі, які тільки є на землі.

В цілому, твір Горького є життєстверджуючим, воно досить ясно і відверто визначає основні закономірності, з якими може оперувати людське існування. Ці факти (наприклад, неминучість втоптування палаючого серця Данко в землю і бруд) можуть здаватися сумними, але насправді вони просто констатують дійсність. Горький відверто говорить про це і дозволяє кожному взяти дійсність цього світу.

Посилання на основну публікацію