Аналіз оповідання “Колишні люди” Горького

Розповідь Максима Горького «Колишні люди» показує нам всю непривабливу таємницю російської глибинки, сучасної письменникові. Ми бачимо околицю Росії, забруднену і загрузла в свавіллі і злиднях.

Герої цієї розповіді – суцільно справжнісінькі «колишні люди», що і випливає з назви. Нам не розповідають у всіх фарбах про їхнє минуле – герої не люблять згадувати про те, що було з ними в минулому житті. Тут ніхто нікого ні про що не розпитує – по-перше, всіх в першу чергу хвилює власна гірка доля, по-друге, тут не прийнято занадто наполегливо розпитувати про що-небудь – це може закінчитися неприємностями.

У нічліжку, описану в оповіданні, просто так не приходять – всім її мешканцям є що приховувати. А податися нікуди.

Для найбільш повного аналізу цього твору необхідно придивитися до його персонажам – думаю, ви погодитеся, що, при всіх своїх відмінностях, вони дуже схожі в чомусь. І навіть не в тому, що всі вони виявилися «за бортом». Вірніше, не тільки в цьому. А також в тому, що, як часто буває, «Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих». А «потопають», що б вони не заявляли, не дуже-то хочуть рятуватися.

Сімці Олексій Максимович. Прізвисько «Кубар». Колишній лісничий.

Мартьянов Лука Антонович. Прізвисько «Кінець». Колишній тюремний наглядач.

Павло Солнцев. Прізвисько «Об’едок». Колишній механік.

Кисельников. Прізвисько «Півтора Тараса». Колишній каторжник.

Тарас. Колишній диякон.

А також хлопець з прізвищем «Метеор», старий-ганчірників на прізвисько Тяпа і багато інших, які приходять і йдуть.

«Елітою» серед «колишніх людей» є Арістід Кувалда – керуючий нічліжки, колись ротмістр, дворянин і освічена людина. Тепер такий же «колишній», як і всі мешканці цього притулку для побитих життям. Проте, напевно, за старою звичкою він завів собі «генеральний штаб» і носить, хоч і потягати, але все ж справжню офіцерську шинель.

Ще один помітний персонаж розповіді – Учитель. На відміну від інших героїв твору, ми не знаємо його справжнього імені. Складається враження, що його у Вчителя і немає – настільки в очах оточуючих він злився з цим вчительським чином. Можна помітити, що ця людина вкрай талановитий – з нього вийшов би непоганий письменник або великий журналіст. Періодично, за якусь дуже гарну статтю, він отримує пристойні гроші і має намір піти з нічліжки – почати нове життя. І навіть йде. І ось тут-то починається найцікавіше – незабаром він сам повертається і все пропиває. Дуже хороший, але слабохарактерний людина. Та й не дуже-то він хоче починати цю «нову» життя, що б хто не говорив. Як і вони все.

Посилання на основну публікацію