Аналіз оповідання “Гриша” Чехова

Читаючи розповідь Чехова Гриша, може здатися, що це простий опис низки подій, які спіткали маленького героя протягом одного дня. Але це не вірно. В даному творі прихований досить тонкий сенс на рівні психології.

Тема, яку письменник піднімає в своїй розповіді, є проблемною для всього XIX століття. Це тема неправильного виховання. Період дитинства вважався одним з етапів до дорослішання. Малюк не був індивідуальністю, його сприймали нерозумним об’єктом, потреб якого ніхто не приділяв особливої ​​уваги. В оповіданні “Гриша” головний герой трирічний хлопчик. Всю турботу про нього поклали на плечі няні, мамі було не до нього, і вона рідко брала участь у долі дитини. Няня мало виконавча, але Гриша дуже прив’язаний до неї, тому як саме її бачить щодня.

За фабулою Гриша виходить з нянею на прогулянку вперше за своє життя на широку вулицю міста. Це був день насичений яскравими емоціями і враженнями, від яких увечері він не може заснути. Всі міські картини пропливають перед нами такими, якими їх бачить трирічний дитина. Незвичайними виявляються біжать коні, кішки з витягнутими мордами, красиве скло на дорозі, застібки у незнайомця, все викликає почуття непередаваного захоплення. Адже до цього моменту йому доводилося бачити тільки світ, що складається з чотирьох кутів. У цьому світі крім няні, він знав ще маму з кішкою. Папу Гриша бачить настільки рідко, що не може зрозуміти, навіщо він потрібен. Так само Гриші не зрозуміло, куди так часто пропадає його тітка одного разу подарувала йому іграшковий барабан.

А саме цей один день стає для малюка самим непростим, він вперше з нянею відвідує її подругу. Тут і розкривається все поверхневе ставлення до дитини з боку дорослого. Няня навіть не бачить того, що Гриша знемагає від спеки і хоче пити, вона зацікавлена ​​спілкуванням з подругою і до дитини їй немає ніякого діла. До всього іншого вона навіть допускає йому зробити ковток вина. Після такої культурної програми до вечора у хлопчика піднімається температура. А мама без всякого з’ясування причин дає йому касторку.

Цей вражаючий і в той же час не дуже то веселий розповідь не залишить читача байдужим.

Посилання на основну публікацію