Аналіз оповідання Горького «Стара Ізергіль»

Розповідь Горького «Стара Ізергіль» був написаний в кінці 19 століття. Варто відзначити, що цей твір просякнуте нотками романтизму, адже Максим Горький перший з російських письменників, хто використовував елементи романтизму в своїх роботах.

За своєю структурою «Стара Ізергіль» являє собою розповідь в оповіданні. Твір складається з трьох окремих оповідань. Перший – легенда про Ларрі, другий – опис життя Баби Изергиль, третій – легенда про Данко. Хоча ці розповіді загального твори не пов’язані один з одним, в них автор намагається відповісти на питання про сенс життя.

Отже, в першій частині, Горький показує нам молодого хлопця. Він був сином простої жінки і орла. Звали його Ларра. Ларра виділявся своїм складним характером. Він був самолюбний, зухвалим, егоїстичним. Саме ці якості зіграли з ним злий жарт. Одного разу, думаючи про те, що він краще і «вище» інших людей, Ларра робить страшний вчинок – вбиває дочку старійшини. Покаранням для хлопця було вигнання з громади, безсмертя і вічну самотність. Ларра навіть зрадів такому покаранню, з часом він зрозумів свою помилку, але, нічого вже не виправити. Хлопець залишився на самоті, час перетворило його в тінь, яка не давала людям забути про нього.

Другу частину розповіді Максима Горького можна віднести до автобіографічного оповідання. Тут ми знайомимося з життям Баби Изергиль. Так, читаючи розповідь, стає зрозуміло, що у Ізергіль завжди було багато шанувальників, до яких вона зазнавала любовні почуття. Все своє життя вона провела в подорожах, була в багатьох куточках нашої величезної країни і навіть в інших державах. Стара Ізергіль грала почуттями інших людей, але про свою гордість, ніколи не забувала. Можна сказати, що головна героїня цієї частини розповіді була максималістом. Вона якщо щось робила, то робила до кінця, не дивлячись ні на які перешкоди. Якщо любити, значить любити кожною частинкою свого серця і душі, любити повністю і без залишку. В кінцевому підсумку, Стара Ізергіль розуміє, що сенс життя полягає не в пошуках любові по всьому світу, а в тиху розміреного життя з коханим чоловіком і дітьми.

У третій частині розповіді ми знайомимося з Данко, сенс життя якого полягав у допомозі людям. По своїй натурі Данко був лідером, він був готовий повести за собою маси людей. Також його відрізняло безкорисливість і волелюбність. Всі ці якості допомогли йому очолити свій народ і допомогти йому вийти з глухого лісу. Дорога виявилася довгою і не простий і коли весь народ почав бунтувати, Данко вирвав своє, палаюче від любові серце, і висвітлював їм дорогу. Він віддав своє життя для блага свого народу. Коли шлях був знайдений і мета досягнута, ніхто і не згадав про вмираючого Данко. Тільки іскри палаючого вогнища нагадували про подвиг Данко.

Своєю розповіддю Максим Горький змушує кожного читача замислитися і знайти відповідь на питання про сенс життя.

Посилання на основну публікацію