Аналіз оповідання “Два поміщика” Тургенєва

Розповідь Тургенєва «Два поміщика» був надрукований в журналі “Современник”. Ось тільки його не пропустили, а все, тому що в ньому було дуже багато цензури. І тільки через деякий час автору вдалося його випустити і зробити так щоб його стали читати.

Головними героями стали два поміщика. Одного звуть Слава. Він дуже добра людина і чуйний. Ось тільки не завжди це грає з ним позитивно. З іншими поміщиками він поводиться відкрито і навіть трохи зухвало. А деякими з них навіть намагається командувати і керувати. Але коли він бачить людей вищого світу, то замовкає і більше не вимовляє жодного звуку поки ця людина не полишить їх. Будиночок у нього невеликий, та й книжок він практично не читає. У нього є людина, яка виконує всі справи по дому, а ось сам герой нічим практично не займається.

А другого звуть Мардарій. Багатьом може здатися, що він є повною протилежністю першого героя. У нього не було ніколи дівчата. Та й ніхто ніколи не бігав за ним. Найбільше йому подобається сидіти вдома і їсти різні смачні штучки, яких у нього дуже багато. Будинок у нього набагато більше, ніж у попереднього героя і складається з декількох кімнат. Практично ніколи він не прибирається в кожній зі своїх кімнат. Саме тому в кожній з них вже давно оселився тарган і не один. Дуже рідко він виїжджає на поля або зірвати квітів з полів. Якщо раніше більше всього на світі йому подобалося читати сонник, то тепер і цю справу йому набридло, а чим займатися далі він поки не вирішив. Крім цього до нього приходить дуже багато різних гостей, і він приймає їх з усіма почестями.

Найбільше на світі йому подобається при цих гостях читати розумні книги, але сперечатися або вступати в бесіду про них він не хоче і відразу відмітає будь-які нагадування про ці книги. Але при цьому всі його сусіди вважають його розумним і начитаною людиною, який дотримується всіх правила і закони і ні в якому разі не порушує їх. Частенько до нього приходить батюшка з церкви і тоді він приносить з підвалу велику пляшку горілки і не відпускає її, поки вона не спорожніє. Крім цього йому подобається, коли б’ють батогами різних людей. А ось про своїх селян часом забуває і дуже довго не згадує. Він може спочатку подарувати курей, які пасуться у нього в огорожі, а вже через п’ять хвилин відправити людей і привезти курей назад.

Тут автор намагається висміяти кожного з героїв. У жодного з них немає певного заняття, і вони роблять тільки те, що вважають за потрібне і зручним для них. У них не тільки порожня, але ще і нікчемне життя.

Посилання на основну публікацію