Аналіз оповідання Буніна «Пан із Сан-Франциско»

Робота над оповіданням «Пан із Сан-Франциско» була завершена І.А. Буніним в восени 1915 року. На написання цього твору Бунна надихнула обкладинка повісті «Смерть у Венеції», написана Т. Манном.

Композиція оповідання складається з двох частин. Перша – це подорож Пана з Сан-Франциско і його сім’ї на атлантичному лайнері «Атлантида» з США в Європу, а друга – на шляху додому на тому ж лайнері труни з тілом головного героя.

Своїм твором І.А. Бунін показав нам, як тендітна людське життя, як незначні гроші і влада перед обличчям смерті.

Варто зазначити, що в «Пана з Сан-Франциско» практично ні в кого немає імен. Навіть у головного героя немає імені, все звуть його просто – Пан із Сан-Франциско. У світі, де правлять гроші, імена ні до чого, люди там безликі.

Описуючи проведення часу пасажирів лайнера «Атлантида» (ранній підйом – прогулянка по палубах корабля – сніданок – знову прогулянка – другий сніданок – ланч – очікування обіду – обід) Бунін спробував показати нам всю безцільність і порожнечу життя представників капіталістичного суспільства.

Сам корабель стає найяскравішим прикладом такого суспільства. На верхніх палубах панує веселощі, грає гучна музика, люди веселяться і танцюють, а на нижніх палубах кипить важка робота, прості люди намагаються забезпечити верхні палуби тим «радісним веселощами».

Прибувши в Неаполь, життя Пана з Сан-Франциско анітрохи не змінюється. Він також живе в розкішному номері, йому також прислужують, висловлюють свою покірність і послужливість прості люди. Кожна дрібниця підкреслює величезні статки головного героя.

І ось, в один із днів, у Пана з Сан-Фанціско трапляється серцевий напад і він помирає. В ту ж хвилину все забувають про його грошах і положенні. Його тіло несуть вже не в розкішний номер, а задушливу і смердючу халупу. Після таємно вивозять на пристань і занурюють в трюм лайнера «Атлантида».

Ніхто не згадує головного героя, нікому не цікава його доля. Навіть його рідні не дуже засмучені його смертю. Він повертається додому безіменним, в просмоленими труні в брудному трюмі корабля, а нагорі все також кипить життя …

Посилання на основну публікацію