✅Аналіз казки Морозко

Відома нам з дитинства казка “Морозко” – народна чарівна казка. Її зараховують до новорічних, різдвяних або просто зимових казок. Сюжет казки “Морозко” – варіація на тему про невинно гнаному позитивного героя (падчерка), якому прийшов на допомогу чудовий помічник (Морозко) і винагороджує героя за смирення, доброту і працьовитість.

Казка “Морозко” входить до складу шкільної програми з літератури завдяки своїй явною виховної, дидактичної спрямованості. Основні герої казки “Морозко” однозначно діляться читачами-дітьми на позитивних і негативних. Головна ідея казки – відплата у справах, торжество справедливості (смиренність і незлобиво винагородяться, а гординя і злість будуть покарані) – легко прочитується учнями.

Персонажі казки “Морозко”

Головна героїня казки – пасербиця, дівчина працьовита, послужлива і лагідна – “соціально защемлений персонаж” в будинку мачухи:

“Всі знають, як з мачухою жити: перекинешся – бита і недовернешься – бита …”

Пасербиця всю домашню роботу робила, але так і не змогла догодити злісній жорстокій мачусі.

За канону чарівних казок героїня залишає будинок, перш ніж знайти своє щастя. Причина – виганяє герой-шкідник (мачуха): “Ось мачуха і придумала пасербицю зі світу зжити. – Вези, вези її, старий, – каже чоловікові, – куди хочеш, щоб мої очі її не бачили! Вези її в ліс, на тріскучий мороз “.

Характер падчерки настільки лагідний, що вона не сперечається і не чинить опір, коли рідний батько залишає її в студеному зимовому лісі. І так само лагідно вона поводиться, коли титульний герой казки – Морозко – відчуває її характер, все посилюючи і підсилюючи мороз. Відповіді дівчата привітні, попри пекучий мороз. За це Морозко шкодує дівчину і щедро обдаровує. Багатства в нагороду – характерний прийом народних казок.

Мачуха, владна, заздрісна і жадібна, побачивши пасербицю неушкодженою та з багатими подарунками, велить старому везти її рідну дочку (антигероїня) на теж місце в ліс. Основна причина такої заздрості зрозуміла зі слів собачки: “Старикову дочка в златі, в сріблі везуть, а бабину заміж не беруть”. Саме за приданим стара і відправляє рідну улюблену дочку на мороз.

Ситуація в лісі повторюється: з’являється Морозко і піддає дівчину триразовому випробуванню холодом. Та, однак, не наділена ніякою добротою, ні лагідністю і сповнена гордині. Відповіді її грубі і неповагу, і Морозко жорстоко карає цю героїню: вона гине від холоду.

Таким трагічним фіналом народна казка “Морозко” показує читачеві наскільки жорстоко народ засуджує заздрість, жадібність, злість і пригнічення слабкого і беззахисного, якою була пасербиця. Поведінка негативних героїв казки, мачухи і її рідної дочки, викликає відторгнення злоби і несправедливості в дитячій душі. А покарання, яке зазнала дівчина, сприймається юним читачем як торжество справедливості.

Цікаво, що сьогодні казка “Морозко” викликає досить багато дискусій про своє тлумачення. Казку дорікають в кровожерливості, в утвердженні сумнівних ідеалів (лагідність замість наполегливості, акцент на цінності матеріальних благ). Висловлюються пропозиції захистити сучасну дитину від зайвої жорстокості шляхом відмови від читання народних казок.

Однак не варто забувати про історичне коріння народної казки – оповідання тут обумовлено реаліями часу, коли створювалася казка. Деяка жорсткість, і, навіть жорстокість, може бути виправдана також метою, переслідуваної творцями казки: повчання, повчання підростаючого покоління. І чим конкретніше виражено проповіді про даному випадку, тим сильніше виховний вплив.

Казки зберігають багатовікову мудрість народу, і завдання сучасних батьків і вчителів – не обірвалася зв’язок поколінь, допомогти дитині в правильному прочитанні і сприйнятті вікової народної мудрості.

Посилання на основну публікацію