✅Актуальність повісті М. Булгакова «Собаче серце»

Повість «Собаче серце» була написана в 1925 році і була останньою сатиричною повістю письменника. У цей період якраз зароджувався соціалізм, тому М. А. Булгаков у своїй повісті торкнувся проблем, які виникли в суспільстві. Цей період він бачив як експеримент, під час якого руйнувалися старі ідеали, на яких здавна трималася царська Росія, і створювалось нове революційно налаштоване суспільство з такими елементами як Шариков, Швондер. Вони не любили інтелігенцію і намагалися всіляко з ними боротися шляхом нацьковування, доносів і навіть насильства. Вони проявляли неповагу до будь-яких матеріальних і духовних цінностей у своєму прагненні побудувати справедливе, комуністичне суспільство.

В основі повісті «Собаче серце» також лежить експеримент, в ході якого професор Преображенський, видатний хірург і світило медицини, перетворює собаку в людину.

Попри те, що в минулому безпритульний пес Шарик зовні починає бути схожим на людину, веде він себе як істота з задатками вічно голодного, приниженого пса і алкоголіка, кримінальника Клима Чугункина, чиї органи йому були пересаджені. Як тільки професор не намагався перевиховати нового громадянина, нічого не виходило. Тоді на нього встигає вплинути новий голова будинкового комітету – товариш Швондер. Він дає Шарику, тепер уже Поліграфу Поліграфовичу Шарикову, почитати Енгельса, «нашпигованого» ідеями про будівництво соціалізм, а також наполягає, щоб професор прописав нового мешканця.

Швондер виступає таким собі ідеологом і духовним наставником нахабного Шарикова. Такі, як вони не соромляться свого низького походження і брак освіти, а навпаки вважають, що панове з високим розумом і духом повинні бути принижені і втоптані в бруд. Тільки так Шариков і Швондер могли б піднятися, що і в наші дні нерідко зустрічається. Однак у фіналі повісті професор проводить ще одну операцію на повернення Шарику його собачого єства. Експеримент пройшов вдало. Суспільство позбулося від настирливого Шарикова, а в квартирі Преображенського знову з’явився добрий пес.

У своїй повісті М. А. Булгаков наголошував на тому, що Шарикових в суспільстві може бути скільки завгодно.

Зовні вони нічим не відрізняються від інших, але всередині мають «собаче» серце. Вони, не замислюючись, пройдуть по головах інших заради своїх цілей, зрадять близьких, напишуть донос, підставлять і т. д. Таких людей завжди предостатньо. Повість була, є і буде актуальною, тому що головна загроза суспільства в будь-яку епоху – це собаче серце в союзі з людським розумом.

Посилання на основну публікацію