✅Лермонтов «Маскарад» – скорочено

Михайло Юрійович Лермонтов відомий не тільки своєю поезією і прозою. Письменник займався також створенням п’єс. Однією з таких робіт став твір у віршах “Маскарад”. Короткий зміст драми в чотирьох діях повідає читачам історію про петербурзьке суспільстві 30-х років XIX століття і головного героя-бунтівника – дворянина, який наділений сильним духом і гострим розумом, Євгенія Арбеніна.

Історія створення

Драматичний твір було написано Михайлом Юрійовичем в 1835 році. Спочатку п’єса складалася з трьох розділів. Пізніше автором було дописано четверту дію, що перекриває неприємну кінцівку попереднього варіанту (смерть Ніни). Лермонтов мріяв побачити драму на театральних підмостках, тому представив роботу в драматичну цензуру. У той час відомством завідував шеф жандармів Бенкендорф.

Текст творіння письменника потрапив під цензуру. Занадто різкі пристрасті не були допустимі тоді. Цензора обурював факт нерозуміння і в деякому роді висміювання костюмованих балів в будинку Енгельгардта. Твір повернули творцеві на доопрацювання. Міняти докорінно концепцію і сюжет Лермонтов не бажав, тому просто додав четвертий акт. У зміст увірвався новий персонаж-невідомий. Через образ героя доля карає Арбеніна.

Друга редакція також не пройшла цензуру. Розлючений письменник капітально переробляє роботу, в результаті чого з’являється Нова Праця, співзвучна з прізвищем головного героя. Цензура і в такому вигляді не пропускає п’єсу. Найімовірніше, причиною триразової відмови стала згадка у всіх варіантах імені Настасії Павлівни, що відкривало б громадськості очі на реальні події, покладені в сюжетну основу твору.

Зараз світу відома тільки друга редакція, інші спроби на папері не вціліли. Читати п’єсу повністю часом незручно через написання її у віршах. Короткий зміст всіх чотирьох глав допоможе читачеві простіше засвоїти матеріал, викладений простими словами.

Дійові особи

Оскільки твір написано у вигляді п’єси, головних і другорядних персонажів тут чимало. Познайомитися з ними ближче можна, прочитавши драму повністю.

У короткому ж змісті при заповненні читацького щоденника або написанні твору по «Маскараду» Лермонтова досить відобразити лише образи персонажів:

  • Євген Олександрович Арбенін – багатий дворянин, який намагається знайти свободу від правил сучасного суспільства, що виявляє свій бунтівний дух і кмітливість.
  • Ніна – дружина Євгена з трагічною долею.
  • Звездич – князь, люблячий грати в карти.
  • Штраль – баронеса, подруга Ніни.
  • Афанасій Павлович Казарін – обманщик, підігріває ревнощі головного героя.

Також у творі важливу роль відіграють такі дійові особи, як чиновник, маска, гравці, гості, прислуга. У центрі події знаходиться герой драматичної п’єси Арбенін, наділений розумом, великою волею і чималими матеріальними засобами.

Як представник вищого світу, він пов’язаний з великосвітським суспільством з моменту появи. Бажану свободу центральній діючій особі так і не вдається знайти через фатальну помилку.

Короткий переказ п’єси

Починається твір з гри в карти. За столом грають в банк. Євген Олександрович рятує репутацію князя Звездича. Разом чоловіки відправляються на маскарад, де вже знаходиться дружина Арбеніна Ніна. Князь знайомиться із загадковою жінкою (подругою дружини Євгена). Та на пам’ять про загравання і знайомство вручає привабливому молодій людині браслет. Прикраса, як виявляється, належало насправді Ніні.

Арбенін помічає пропажу. Ревнивий чоловік починає звинувачувати Ніну в непристойності, ніби це вона була тією дамою. Щоб розвіяти необґрунтовані домисли, зневірена дружина відправляється до баронеси Штраль, яка в той вечір ховалася під маскою. У цей час дворянин знаходить лист, адресований Звездичем дружині Євгена. Про “зраду” дізнається майже кожен представник Петербурзького світського суспільства. Арбенін хоче вбити князя і покарати невірну дружину.

Черговий бал закінчується трагедією. У креманку з морозивом ревнивець підкладає дружині отруту. Отруту він купив ще в молодості, коли сильно програвся в карти і хотів звести рахунки з життям. Прийшовши додому, Настасья Павлівна (Ніна) намагається пояснити все чоловікові. Той любить її, хоче їй вірити, але ревнощі затьмарює йому очі. Героїня помирає від отруєння.

У будинок центрального персонажа входить незнайомець і Звездич. Обидва бажають помститися за нещасну жінку, адже в їхніх руках виправдувальний лист від баронеси. Дізнавшись правду, Євген Олександрович божеволіє.

Сценічні постановки

Твір» “Маскарад” Лермонтова не тільки друкувалося, а й ставилося в театрах. Вперше п’єса була поставлена в 1852 році. Драматурги могли легко створювати на сцені театру шедеври за сюжетом драми Михайла Юрійовича після зняття цензурної заборони в тому ж році.

Хронологія сценічної історії “Маскараду”:

  1. 13 січня 1864 року відбулася презентація повнорозмірного спектаклю «Маскарад» на підмостках Олександрійського театру.
  2. Повтор показу гучної в суспільстві п’єси 15 Січня і тричі в лютому.
  3. Відновлення вистави після довгої перерви в 1889 році. Відбулося всього одне подання на честь бенефіса Сазонова.
  4. Початок стрімкого сценічного життя в 1917 р Саме тоді відбулася прем’єра твору, відтвореного Головіним.
  5. Драматична п’єса була також поставлена в театрі імені Вахтангова в Москві. Музику до вистави написав Хачатурян.

Враховуючи обставини, твору довелося “піти” з театральних підмосток.

Посилання на основну публікацію