✅Біографія Гофмана – коротко

Ернст Теодор Амадей Гофман (1776-1822) – німецький письменник, композитор, художник, юрист. Будучи різнобічно розвиненою особистістю, робив великі успіхи в музиці і літературі. Підкорив весь світ своїми дивовижними казковими історіями, на яких виросло не одне покоління дітей. Гофман, коротка біографія якого сповнена цікавих фактів і подій, залишив великий слід в європейській літературі.

Ранні роки

Ернст Теодор Амадей Гофман з’явився на світ 24 січня 1776 року в Кенігсберзі. Примітно, що справжнє повне ім’я письменника — Ернст Теодор Вільгельм, проте він його змінив на знак особливого шанування творчості Моцарта.

Батьки Гофмана розлучилися, коли хлопчикові виповнилося 3 роки. Його вихованням зайнялася бабуся по лінії матері. Рідний дядько Ернста був юристом і дуже освіченою людиною, що вплинула на становлення особистості майбутнього письменника. Під його впливом Гофман також захотів зробити кар’єру юриста, попри те, що дуже любив музику і малювання.

Державна служба

Юнак вступив до Кенігсберзького університету, який закінчив у 1800 році. Він отримав місце суддівського чиновника в Познані, де був радо прийнятий в суспільстві. Молодий Гофман володів багатьма талантами: він був майстерним співрозмовником, талановитим музикантом і чудовим карикатуристом.

Державна служба припала не до душі Гофману, який хотів заробляти на життя мистецтвом. Він пристрастився до гульні, тому подібна поведінка негативно позначилася на його репутації: молодий чоловік був знижений на посаді і переведений в Полоцьк.

Творча кар’єра

Гофман пропрацював на державній службі аж до 1807 року, після чого звільнився з твердим наміром присвятити себе мистецтву. Протягом декількох років він намагався заробити на життя в якості композитора, диригента і декоратора в театрах Берліна, Лейпцига, Бамберга і Дрездена. Також він писав для журналів статті про музику.

Професійні амбіції Гофмана на якийсь час були задоволені посадою капельмейстера. Однак незабаром він втратив це місце і був змушений знову влаштуватися на службу, яка давала йому вірний заробіток і можливість у вільний час займатися мистецтвом.

Гофманом була написана романтична опера “Ундіна”, а також численні твори для хору, симфонії, камерні твори.

У літературі Гофман проявив себе як класичний романтик, оскільки в ті часи, коли він почав писати, панував німецький романтизм. Першим його опублікованим твором стала новела» Кавалер Глюк”, яка була надрукована в газеті. У 1815 роки був виданий збірник «фантазії в дусі Калло», до якого увійшли новели «Кавалер Глюк», «Музичні страждання Йоганна Крейслера, капельмейстера», «Дон Жуан».

Найбільшу популярність Гофману принесли його дивовижні, ні на що не схожі казки для дітей. Володіючи неординарною фантазією, він зміг створити чарівний світ, в якому фантастичні істоти мирно уживаються з людьми, а все, що відбувається нагадує сон.

Зміст казок Гофмана таке, що вони в рівній мірі цікаві і дорослим, і дітям. Перу Гофмана належать казкові історії “Пісочна людина”, “Золотий горщик”, “Повелитель бліх”, “Крихітка Цахес, на прізвисько Ціннобер” та інші, проте всесвітнє визнання йому принесло твір на різдвяну тематику “Лускунчик і мишачий король”.

Особисте життя

При вивченні біографії Гофмана варто відзначити, що письменник був не надто щасливий в особистому житті. У віці 18 років він закохався в заміжню жінку, яка була старша за нього на 10 років і мала шістьох дітей. Цим відносинам чинила опір сім’я Гофмана, і юнак припинив любовний зв’язок.

У 1801 році Гофман одружився з полячкою Міхаеліні Рорер-Тжчиньской, заради якої розірвав заручини з двоюрідною сестрою. У цьому шлюбі народилася дочка, яка померла в дитинстві.

Будучи зрілим одруженим чоловіком, Гофман пристрасно закохався в юну ученицю Джулію Марк. Помітивши це, батьки поспішили видати дочку заміж. Ця втрата була настільки великою для Гофмана, що він намагався покінчити життя самогубством.

Здоров’я письменника було безнадійно підірвано алкоголізмом і сифілісом. Помер Ернст Теодор Амадей Гофман 25 червня 1822 року у віці 46 років.

Посилання на основну публікацію