✅Аналіз вірша «Заповіт» Лермонтова

Тема самотності займає одне з перших місць у творчості М.Ю. Лермонтова. Автор створює глибокі індивідуальні твори, в яких романтичний герой відокремлений від інших людей. Він намагається знайти власне місце в світі. Така ж ідея простежується у вірші Лермонтова “Заповіт”, аналіз якого допомагає читачеві чіткіше зрозуміти порушувані проблеми, сюжет і композицію твору.

Історія створення

Написання “Заповіту” Михайла Юрійовича припало на 1840 рік. Воно було створене під час заслання на Кавказ. Спостереження за звичайним життям солдатів увійшли в основу вірша.

Тема життя і смерті досить часто зустрічається в творах Лермонтова. Багато віршів просякнуті життєвими міркуваннями:

  • “Валерик”;
  • “Сон”;
  • “Епітафія”;
  • “Заповіт”.

Подібна тематика також зустрічається у Пушкіна, блоку, Тютчева, Маяковського та інших.

Велика частина літературознавців вважають, що це поетичний твір автобіографічно. У ньому відбивається світогляд поета, характерне для останніх років його життя, почуття безвиході і самотності. Ситуація складалася не кращим чином:

  • батьки вже давно не належать світу живих;
  • друзі та знайомі залишилися в Москві;
  • на Кавказі так і не вдалося знайти близьких по духу людей.

Є ймовірність, що прообразом любові всього життя ліричного героя була Варвара Лопухіна. Розставання з нею залишило в душі Лермонтова глибокий слід, йому не вдалося забути кохану.

Розмір, жанр і концепція

Жанр твору-послання – сповідь. Поранений в бою солдат на останніх хвилинах життя відправляє лист на батьківщину для всіх знайомих, рідних і близьких. У “заповіті” також присутні філософські роздуми героя.

Вірш написано в звичному для поета напрямку-романтизмі. Це не пов’язано з будь-якою фазою в житті Лермонтова. Романтичні риси можна виділити у всякому творінні автора.

Для вірша “Заповіт” притаманні такі характеристики, як поганий настрій, самотність, смуток, думки про смерть. Це не заважало Михайлу Юрійовичу поєднувати кілька напрямків, наприклад, реалізм і романтизм. Віршований розмір неоднорідний. Автор використовує як послідовну, так і перехресну рими. З дотриманням всіх формальностей вірш можна розділити на чотиривірші з різними послідовностями.

Перші чотири рядки без будь-якої рими об’єднані за змістом. Герой розповідає історії свого життя, в його словах звучить безвихідь і песимізм. Друга строфа містить два чотиривірші і розповідає про батьків ліричного героя. Він невпевнений, що вони ще знаходяться серед живих, і все одно не хоче змусити їх засмучуватися.

Герой заповідає своєму товаришеві передати батькам, що його відправили в довгостроковий похід і повернеться він нескоро.

Третя строфа також об’єднує 8 рядків, присвячена сусідці, яка оплакує персонажа, згадуючи про нього. Використана перехресна АБАБ і паралельна аабб римування. Таке незвичайне побудова дозволяє автору занурити читача в ту атмосферу простого народу. Передати ті почуття, які відчуває ліричний персонаж.

Композиційна складова

Контекстуальна взаємозв’язок частин в аналізі вірша “Заповіт” М.Ю. Лермонтова досить проста. Композиція представлена у вигляді звернення гине військового до товариша по службі. Баладу коротко можна розділити на 3 планові частини:

  1. Перший вірш являє собою пролог твору. Читачеві відкривається картина, де солдат, перебуваючи при смерті, дає вказівки і доручення своєму «братові по зброї». У цьому епізоді можна простежити настрій героя, який говорить, що він нікому не потрібен і про його життя ніхто не турбується.
  2. У наступних трьох строфах розгортаються деякі сфери життя солдата: ставлення до рідної країни, батькам і коханій жінці. “Помер чесно за царя» — стандартна причина загибелі солдата, яку вказував уряд в листах для родичів. Не важко зрозуміти, що подібне повідомлення не несе в собі особливого сенсу, за ним ховається величезна історія кожного солдата, безліч пережитих моментів і нещасна смерть. Автор не приховує свою сумну іронію у вірші, кажучи про загибель за царя і лікарів, але все ж з повагою ставиться до Батьківщини.
  3. В останньому епізоді ліричний персонаж згадує про кохану дівчину, з якою жив неподалік. Гнів і досада наповнюють його після того, як в пам’яті прослизнули спогади про розставання. Солдат думає, що навряд чи вона поцікавиться його долею, і не проти використовувати свою загибель, щоб нагадати про існування.

Художні стежки

Засоби художньої виразності-слова або вирази, що вживаються для створення художнього вигляду. До стежок можна віднести: порівняння, метафори, гіперболи, епітети, уособлення і багато іншого.

Твір “Заповіт” небагатий художніми засобами. Вони присутні, але в малій кількості. Це пов’язано з тим, що цей вірш — монолог, в ньому використовується проста мова, легка для розуміння читача. Мовні засоби наближені до розмовної мови:

  • Метафори: “порожнього серця не шкодуй”.
  • Метафоричні висловлювання: “застати в живих”, “поранений навиліт”, “уклін посилаю”, “жити на світі”.
  • Уособлення: “помер чесно”, “рідному краю”, “порожнього серця”.
  • Алітерація: “зізнатися, право, було б шкода мені засмутити їх”.
  • Епітет: “порожнє серце”.

У роботі також присутній звернення (“брат”) і кілька речень оклику. Мала кількість мовних засобів не говорить про убогість мови, автор навмисне показує простоту рідної мови, передаючи просторіччя ліричного героя.

Таким чином “Заповіт” є одним з найбільших віршів Михайла Юрійовича Лермонтова і об’єднує безліч тем: самотність і самоаналіз, ставлення до рідної країни і коханим людям. Короткий твір-аналіз твору Лермонтова буде актуально для 10 класів. Ця балада розкриває для читача життєву історію гинучого солдата, а також стає незвичайним заповітом автора.

Посилання на основну публікацію