✅Аналіз вірша Пушкіна «Якщо життя тебе обдурить»

Аналіз вірша «Якщо життя тебе обдурить» розкриває суть поезії і пояснює філософські міркування Пушкіна. На момент написання в житті Олександра Сергійовича був складний період, але попри це, він написав досить оптимістичний твір. Ліричний герой не зломлений і сповнений надій. На його прикладі автор вчить читача ставитися простіше до неприємностей і не переставати вірити в світле майбутнє.

Історія створення

Історія створення “Якщо життя тебе обдурить, не журися” дещо дивна. Адже цей вірш Пушкін залишив у дівочому альбомі. У ті роки існувала така традиція – писати кілька рядків близьким на пам’ять.

У 1825 році Олександр Сергійович перебував у своєму маєтку в Михайлівському. По сусідству з ним жила сім’я Вульфів. Їх дочка Євпраксія попросила поета написати для неї щось особливе в її альбомі. Так народилося це вірш.

Філософські роздуми – дещо незвична тема для юної дівчини, але Пушкін відчував себе в той період не найкращим чином і тому вибрав саме цей вірш. У ньому відбивалися всі його почуття-туга, смуток і надії на світле майбутнє. У тому ж 1825 році вірш було надруковано в літературному журналі «Московський телеграф». У майбутньому воно було переведено на англійську, французьку та інші мови.

Жанр і напрямок

За літературним напрямком вірш належить до романтизму. У ньому Олександр Сергійович описує свої почуття і попри сумні настрої, відчуваються оптимістичні ноти.

За жанром вірш належить до філософської лірики. У ньому відображаються роздуми і настрої автора. Пушкін використовував віршований розмір-ямб. Кільцева римування немов показує закінченість кожної висловлюваної думки і впевненість поета в тому, що він говорить.

У рядках відчувається досить широке розмаїття почуттів: туга, хвилювання, віра в краще майбутнє. Загальний настрій поезії оптимістичний, попри нотки печалі.

Тема та ідея

Основна тема твору – складність і багатошаровість життя людини. У ній все тимчасово і після радості може статися щось сумно, але все це потрібно вміти приймати. Щоб не подарувала доля, людина повинна це пережити і йти далі. Ліричний герой вірша оптимістично налаштований і передає свої думки і емоції читачеві.

Пушкін піднімає проблему сприйняття особистістю дійсності. Люди часто сумують і страждають, вважаючи, що їх життя позбавлене яскравих фарб і проходить дуже сіро і понуро. Але слідом за чорною смугою завжди йде біла, і навпаки, і автор намагається донести це до читача.

Головною ідеєю твору було бажання Олександра Сергійовича передати юній дівчині Євпраксії своє бачення життя. З урахуванням досвіду прожитих років (Пушкіну було 26, і тоді це був досить зрілий вік) автор бажав поділитися своїми думками, спостереженнями і стверджує, все не настільки погано, як може здатися.

Весь сенс в тому, що необхідно лише пережити труднощі, і незабаром вони будуть сприйматися інакше.

Ліричний герой

Вірш є зразком філософської лірики, в ньому поет висловив свої думки і емоції. Зважаючи на це в ньому відсутній сюжет, персонажі і художні образи. Поет лише висловлює своє бачення світу і дає дуже важливу пораду для юної дівчини на її довге життя.

У деяких рядках виразно видно риси автора, а вірніше, його літературної проекції — ліричного героя твору. Він висловлює світогляд Олександра Сергійовича, ділиться з юною дівчиною думками і дає їй певного роду напуття.

Вірш написаний аж ніяк не як повчальний, хоча при цьому він дає пораду, по-дружньому наставляє і показує, як бути, коли в життя прийдуть складності.

Композиція вірша

У вірша немає сюжету. Композиція твору одночастинна. Вона складається з двох строф, в кожній з них послідовно виражаються думки ліричного героя поезії.

  1. У першій строфі Олександр Сергійович розмірковує про ставлення до життєвих перипетій і труднощів долі. Він стверджує, що коли настануть важкі часи не варто сердитися і впадати в тугу, адже слідом за сумним днем завжди приходить новий — щасливий.
  2. У другій строфі поет продовжує міркування. У ній він каже, що його серце живе майбутніми надіями. Людині часто може здатися, що все сумно і з ним вже ніколи нічого доброго не станеться. Однак, як тільки пройдуть важкі часи, він озирнеться назад і зрозуміє, що все було не так вже й жахливо, як здавалося.

Адже така природа людини – вірити в майбутнє. Сам Пушкін також вірить в нього, розмірковуючи про своє існування.

Художні засоби

У своєму вірші Пушкін використовував не так багато тропів. Їм були задіяні такі засоби виразності:

  • метафори “день веселощів”,  “день зневіри”, “серце в майбутньому живе»;
  • уособлення – “серце живе”, “життя обдурить”.

Олександр Сергійович вводить велику кількість дієслів в перше чотиривірш. Таким чином, він каже, що до життя потрібно ставитися діяльно. У другій строфі читач може слухати слова, що говорять про час-минуле, майбутнє і сьогодення. За рахунок цього Пушкін показує, що людина немов живе одночасно у всіх трьох часах: він незадоволений своїм сьогоденням, весь час згадує минуле і бажає дізнатися, що чекає його в майбутньому.

Твір досить оптимістичний. Воно дає незриму надію, що все обов’язково буде добре, вселяє в читача позитивні емоції.

Закінчуючи аналіз «Якщо життя тебе обдурить» Пушкіна варто вказати, що твір завжди буде актуальним. Адже життя непередбачуване і весь час підкидає нові сюрпризи і вони не завжди тільки погані або хороші. З тих часів, коли жив автор, нічого не змінилося в житті людей — чорні смуги змінюють білі, а людям слід навчитися правильно приймати удари або подарунки долі.

Посилання на основну публікацію