✅П’єр Безухов – характеристика героя роману «Війна і мир»

П’єр Безухов – один з центральних персонажів роману «Війна і мир». Цей образ став втіленням духовних шукань, прагнення до гармонії і особистого щастя. Позитивний герой, непересічна людина зі складним, насиченим життям викликає симпатію у читачів.

Зовнішність П’єра Безухова

Лев Толстой описує героя як великого молодого чоловіка з короткою стрижкою і в окулярах. Попри свою незграбність і непривабливість, П’єр викликає прихильність своєю відкритою дитячою посмішкою, розумним, боязким і спостережливим поглядом.

Положення героя в суспільстві

У першій частині ми зустрічаємо П’єра Безухова, коли він тільки повернувся з-за кордону, де проходив навчання. Молодий чоловік не був в Росії з десяти років. Його дорослішання пройшло далеко від російського суспільства, що спочатку створювало певні труднощі в розумінні його оточуючими. П’єр є позашлюбним сином графа Кирила Безухова, одного з найбагатших людей Росії. Вперше герой представлений читачеві в салоні Анни Шерер. В цей час Безухов живе у родича батька – князя Курагіна. Кращим його другом є Андрій Болконський. Героїв ріднить поклоніння Наполеону і загальні моральні цінності.

Важливо! Толстой різко протиставляє героя вищому суспільству Росії, в яке він потрапляє. Простий, чесний і відкритий П’єр не вписується в лицемірне коло особистостей, які звикли брехати і лестити один одному, до того ж відрізнялися поверхневими поглядами і смаками.

П’єр Безухов всією душею прагне до пошуків істини. Після недовгого часу Кирило Безухов вмирає, але раніше він встиг попросити імператора Олександра визнати П’єра його законною дитиною. Государ поважив це прохання, і так П’єр стає спадкоємцем нечуваного багатства.

Одруження і розчарування

Опинившись багатим, П’єр стає завидним нареченим. Завдяки його недосвідченості і наївності, сімейства Курагіних вдається видати за нього Елен. Однак цей шлюб не приносить герою щастя. Він зрозумів, що дружина – корислива і підступна дівчина, зіпсована і розбещена. За шість років шлюбу Безухов втрачає віру в духовність і чистоту шлюбу. Його дружина постійно зраджує йому. У 1806 році гостем в його будинку виявляється Федір Долохов, який стає коханцем Елен. Він сам провокує П’єра, щоб той викликав його на дуель. Дивом Безухову вдається поранити Долохова, але це приносить йому лише розлад. Після дуелі він роз’їжджається з дружиною і відправляється жити в Петербург. Пізніше він знову зійдеться з Елен на короткий час, але потім їх шлюб розривається остаточно і П’єр їде жити в Москву.

Масонство П’єра Безухова

П’єр прагне знайти своє місце в житті, яке дозволить йому творити добро і допомагати людям. Ці пошуки приводять його в суспільство масонів. Зустрівши масона Баздєєва і перейнявшись ідеями самопожертви і взаємодопомоги, він вступає в їх ряди. Однак і тут його чекає розчарування. У непрактичного і малодосвідченого Безухова не виходить поліпшити життя своїх селян, які чинять опір будь-яким змінам. Поступово він зневірився в своїх цілях. Його знову поглинули безнадійність і депресія.

Безухов на війні

Війна 1812 року стала для П’єра важким випробуванням, але він бачив у ній шанс проявити себе, зробити щось дійсно корисне і послужити своєму народу. Він пристрасно загоряється ідеєю внести свою лепту. П’єр організовує полк і фінансує його повністю. Оскільки він не був військовим, брати участь в боях йому було не можна, але він не міг залишатися на місці. Під час окупації Москви П’єр залишається в місті і придумує собі місію, яка дасть можливість позбутися французів – він вирішує вбити Наполеона. Запалу і бажання виявилося недостатньо для реалізації його ідей і П’єр потрапляє в полон на цілих чотири місяці.

Перебування в полоні і усвідомлення істини

Потрапивши в полон, П’єр остаточно втратив віру в усе хороше: він не вірить в доброту, дружбу, любов, взаємодопомогу. У цей складний для себе період він зустрічає просту людину – Платона Каратаєва. Саме він значно вплинув на погляди П’єра і допоміг повернути йому віру в краще. Простий і примітивний у виразах Каратаєв зміг краще за інших пояснити йому цінність людського життя і основи духовної мудрості. Так вийшло, що саме в полоні відбувається закінчення формування особистості П’єра. Він зрозумів, що щастя знаходилося завжди поруч – на самій поверхні і шукати його в глибинах свідомості не слід було. П’єр осягає, що щастя полягає в можливості бути вільним духовно і фізично, жити в злагоді і розумінні зі своїм народом. Він знаходить мир в душі і рівновагу, які привели його до особистого щастя і гармонії.

Характеристика П’єра Безухова в досягненні щастя

Повернувшись з полону, Безухов зустрічає Наташу Ростову, яка завжди йому подобалася. У цей момент вона була спустошена і вбита горем, адже війна забрала багатьох дорогих їй людей. П’єр підтримує її як вірний друг і поступово вони зблизилися. У 1813 році вони одружилися і відкрили нову главу в житті один одного.

Важливо! В кінці роману П’єру вдається знайти справжнє щастя, яким він насолоджується у своїй сімейній ідилії. П’єр і Наташа – споріднені душі, які, пройшовши крізь випробування життя, все-таки розгледіли один одного.

Під кінець оповідання П’єр щасливо живе, оточений турботами коханої дружини і своїх чотирьох дітей. Наташа стає його другом, порадником, підтримкою і опорою, прекрасною матір’ю для їхніх дітей. П’єр Безухов – центральний персонаж, через який автор проводить лінію духовних шукань суспільства того часу. Його думками і устами Толстой доносить центральну думку роману: щастя не в особистих успіхах, не у військових боях, не в громадській діяльності – воно поруч, в сімейному колі і єдності з народом.

Посилання на основну публікацію