✅Проблематика роману Зузака «Крадійка книжок»

М. Зузаку у романі «Крадійка книжок» вдалося підняти важливі проблеми як морально-філософського, так і суспільно-політичного характеру.

Зародження і розвиток фашистського руху, кривава і нещадна Друга світова війна – це не фон, на якому відбуваються дії в романі, а двигуни сюжету.

Життя всіх персонажів роману залежать від подій, що відбуваються в світі. М. Зузак показує, як суспільні події впливають на життя окремих членів суспільства. “Книжковий злодій” – роман не стільки про життя Лізель Мемінгер, скільки про життя цілого покоління.

У романі “Книжковий злодій” демонструється жорстокість воєнного часу, коли люди вбивають один одного. Але ще більш страхітливе, про що говорить автор роману, – фашизм, коли відбувається поділ суспільства, і одні люди дають собі право вбивати і гнобити інших людей.

М.Зузак використовує в оповіданні відтінки чорного, сірого і червоного кольорів, щоб передати існуючі в ті часи явища:

  • несвободи;
  • порожнечі;
  • страху;
  • болю;
  • ненависті;
  • гніву;
  • агресії;
  • війни;
  • смерті.

Піднімається в романі проблема смерті. Відчуттям близькості смерті наповнений весь роман. Навіть самим оповідачем є Смерть. Абсолютно в будь-який момент кожен з персонажів може попрощатися зі своїм життям.

Життя Лізель Мемінгер не позбавлена болю і нещасть: вона втратила свого брата, а потім зустріла смерть тих, хто їй був по-справжньому доріг:

  • Ганс і Роза Губермани;
  • Руді Штайнер.

У романі піднімаються такі моральні проблеми як проблеми сімейних і дружніх відносин. Прийомні батьки Ганс і Роза Губермани ставляться до Лізель Мемінгер як до рідної дочки, а вона своєю чергою любить своїх тата і Маму.

Взаємини між Лізель Мемінгер і Руді Штайнером, між Лізель Мемінгер і Максом Ванденбургом – приклади справжньої дружби.

Піднімається в романі і проблема читання і впливу читання на людей. Лізель Мемінгер стає книжковою злодюжкою, тому що вона любить читати.

Головна героїня-добра дівчинка, яка може користуватися словами для благих цілей.

Автор роману зазначає:»Одна з центральних тим сюжету пов’язана з тим, що Гітлер знищує людей своїми словами, А Лізель забирає ці слова і пише з їх допомогою свою власну історію”.

М.Зусак піднімає і моральні проблеми небайдужості, милосердя, співчуття, добра і любові до ближніх. Автор показує, що під час правління Гітлера всі ці моральні якості стали під забороною, за доброту можна було позбутися життя.

Попри страх смерті, Ганс і Роза Губермани без зайвих слів приймають до себе в будинок єврея Макса Ванденбурга. Ганс Губерман проявляється співчуття і милосердя щодо старого-єврея, що проходить через Молькінг, Лізель і її друг Руді, попри постійно мучить голод, розкидають по дорозі, по якій проходять євреї, шматочки хліба.

М. Зусак висловлює думку про те, що Людиною потрібно залишатися в усі часи, що навіть за часів правління Гітлера, за часів Другої світової війни були люди, які залишалися добрі абсолютно до всіх людей.

Сам М.Зузак говорив наступне: «мій роман саме про це: прагнення до прекрасного навіть у найважчих умовах».

Посилання на основну публікацію