1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Культурологія
  3. Зміна культур

Зміна культур

У розумінні теорії культури велику роль відіграє такий принцип, як історизм. Тобто підхід до вивчення культури має бути як до явища, що розвивається в часі. Адже для історії характерна така закономірність, як зміна культур. На перший погляд може здатися, що конкретна культура прагне до найбільшої стійкості, яка б призвела до її тривалому існуванню. Але між тим в історії ми спостерігаємо, що певна культура – явище тимчасове.

Значить, вивчаючи історію культури, необхідно не забувати розглядати її як спрямований процес. Яке ж цей напрямок? Воно якраз і пов’язане з історизмом культури. Спрямованість культури визначається як якесь її розвиток у часі від минулого до майбутнього. З таким поглядом на культуру ми зможемо не просто розглянути її в певний момент часу, але і визначати її рух, перетворення, а також порівнювати різні часові стану.

Але як було зазначено вище, одна конкретна культура може не тільки рухатися в часі, але й змінитися іншої конкретної культурою.

Причин тут може бути дві:

1) зовнішні обставини, такі як екологічна катастрофа, політична криза, заволодіння іншою культурою і т. Д .;

2) культурна реформа, заснована на спадкоємності культур.

З першою причиною все більш-менш ясно, тому зупинимося на розгляді другий – на культурній реформу. Адже на перший погляд встановилася культура не буває єдиною. Крім неї, завжди буде ще цілий ряд дрібніших культур, які можуть впливати на основну культуру. Іноді ці дрібні культури можуть знаходитися навіть в опозиції до чільної культурі. Це призводить до її видозмінам. Прикладом може послужити з’явилася як би в опозиції середньовічної культура Відродження. Незважаючи на свої розбіжності, ця культура увібрала в себе частину ознак опозиційної культури, таких як містицизм, номіналізм і т. Д.

Але не завжди реформи культур проходять тихо і спокійно, коли культури, запозичуючи щось нове, змінюються, переходять на нові етапи. Іноді конфлікт між культурами є джерелом культурної революції. Історія знає ряд таких прикладів.

У 1966-1976 рр. в Китаї сталася культурна революція, яка привела країну до величезного кризі. Культурна революція відбулася в Європі в XV-XVI ст. внаслідок церковних реформ. Результатом її стало виникнення нової гілки християнської релігії – протестантизму.

З точки зору тимчасової, історичної класифікації культури виділені епохи:

1) первісна;

2) античність;

3) середньовічна культура;

4) культура нового часу;

5) культура новітнього часу.

Це звичайно ж не всі культурні епохи, але значимі.

ПОДІЛИТИСЯ: