✅Живопис Стародавньої Греції

Коротко зупинимося на розвитку античного живопису. На жаль, монументальний живопис Стародавньої Греції архаїчної доби до наших днів зберігся погано, попри те, що він існував уже в егейський період (крито-мікенська та кікладська культури). Цікаві знахідки відкрили археологи на території зруйнованого міста на острові Фера (кікладська культура), стіни зруйнованих будинків якого прикрашали чудові фрески. За стилем вони дещо нагадують роботи мінойських живописців. Поряд із рослинними фігурами, написаними у червоно-оранжевій гамі, зустрічаються і портретні образи. Серед них виділяється образ юнака, що несе рибу. Не менш виразним є й фресковий розпис жіночої фігури та образ двох хлопчиків, які борються. Фрески прикрашали і царську залу кноського палацу на острові Крит. Сучасників вражає своєю кокетливістю образ молодої жінки, що отримав назву “Парижанка”. На стіні східного крила кноського палацу знаходиться фреска “Гра з биком “, що, ймовірно, асоціюється з легендою про Мінотавра.

Для архаїчної давньогрецької доби найбільш розвинутим був розпис на вазах.

У VIII—VII ст. до н.е. на вазах переважав геометричний стиль, зразки якого було знайдено на афінських кладовищах. Не менш відомими були й дипілонські вази, характерною особливістю яких була спроба оздоблення колами з ліній, крапок та хрестів. Були там і ромби, меандри, трикутники. Переважно зустрічаються міфологічні сюжети з історії Троянської війни, подвиги Геракла, виконані у контурній техніці. Найбільших успіхів у роботах у чорнофігурному стилі досяглії афінські майстри. Гончарі навіть мали в місті власний квартал — Керамік. З часом на вазах починають переважати багатофігурні сценки з майстерно виконаними композиціями. На деяких із них майстри залишили і власне ім’я, наприклад, Клітій, Амасіс.

Менш ніж через століття, напередодні греко-перських воєн, в Афінах з’являється і червонофігурний стиль.

Для цієї техніки характерним було зображення фігур у природному кольорі обпаленої глини на чорному лаковому покритті, що заповнювало тло. Проте найвищого розквіту цей розпис досяг у Греції після вигнання персів у творчості Полігнота як автора багатофігурних композицій, у яких він зумів досягти майстерності передачі об’ємності зображення. Разом із Міконом він розписав давній храм Діоскурів.

Відомими живописцями були і Панен (брат скульптора Фідія) та Онасій. Вони брали участь у розписах стін храму Афіни. Аполлодар прославився як неперевершений майстер світлотіні. Вправними ілюзіоністами, що створювали ілюзії за допомогою фарб, у V ст. до н.е. вважалися Зевксис із Гераклеї, який став відомим через створення образів маленького Геракла і Єлени, та Парасій з Ефесу. Свого часу греки пліткували, що ніби Парасій одного разу написав завісу так правдоподібно, що збив з пантелику самого Зевксиса. Майстром техніки енкаустики (живопису восковими фарбами) вважають Павсанія.

Посилання на основну публікацію