Сутність поняття географічне середовище

Сутність поняття географічне середовище і особливості взаємини людини і природи в епоху первісної давнину
Тема взаємини суспільства і природи з давнини привертала уми вчених. Вже в античності виникло поняття географічного детермінізму (походить від латинського слова determino, що означає визначати).
Засновниками цього поняття в античності вважатимуться Полібія (історика III-II ст. До Р.Х.) і Страбона (географа I ст. До Р.Х. – I ст. Від Р.Х.). Сучасні дослідники при розгляді ролі географічного середовища виділяють два види природних джерел існування і розвитку людства:
– Природні джерела предметів існування і виживання,
– Природні джерела засобів праці і виробництва.
Перші – це плоди землі, рослин, дерев; риби, птахи, звірі; матеріали (камінь, дерево), що знаходяться на поверхні землі, то є під рукою, і використовуються для виготовлення примітивних знарядь від грубо оббитих каменів, загострених і зручних, щоб тримати в руці (чопперів – від англійського слова chopper – колун), до ручних рубав (оббитий камінь, прикріплений до древка). Другі – це матеріали, що видобуваються із землі, раніше створеними знаряддями праці і сприяючі надалі створенню засобів виробництва. Перші джерела діяли на стадії примітивного первісного суспільства, яке прийнято називати палеолітом – стародавнім кам’яним століттям (палеоліт походить від давньогрецьких слів paleos – древній і lithos – камінь). Другі джерела починають діяти в умовах неоліту (походить від давньогрецьких слів neos – новий, lithos – камінь). Палеоліт найтриваліший період в історії людства. Поява людини на землі відноситься до 3 млн. Років до Р.Х.

Посилання на основну публікацію