Причини колонізації Північного Причорномор’я стародавніми греками

Упродовж VIII—VI ст. до н.е. міграційні потоки стародавніх греків у пошуках нових земель докотилися і до берегів Північного Причорномор’я — сучасної території України. Причин активного заселення стародавніми греками не лише Північного Причорномор’я, але й земель Апеннінського півострова, Північної Африки було декілька. В умовах розпаду общини та формування нового рабовласницького соціально-політичного устрою полісного типу значна частина вільних громадян опинилася на межі банкрутства. Відносне перенаселення території Стародавньої Греції стало допоміжним чинником, що також спонукав до міграції. Проте колонізація цих земель, що призвела до заснування грецьких полісів (міст-держав), на відміну від колонізаційних процесів XVII-XVIII століття, визначалася рівноправними, партнерськими стосунками, які здійснювалися на договірних засадах між полісами колонізованих земель та їх метрополією (батьківщиною колоністів). Наприклад, місто Синоп (засноване у середині VII ст. до н.е.) було містом-колонією іонічного грецького міста Мілет, а місто Аміс (засноване у кінці того ж VII ст. до н.е.) — дорійською колонією Ге-раклеї Понтійської.

Традиції, звичаї, принципи організації соціально-політичного та культурного життя переселенців мало чим в основі своїй відрізнялися від давньогрецьких, проте були дещо строкатіші, мультикультурні, тобто представляли собою симбіоз культур різних етнічних груп, проте основаних на давньогрецькій традиційній культурі. Крім власне греків тут проживали скіфи, таври, фракійці, сармати, черняхівці і з ними підтримувалися тісні економічні стосунки. Результатом тісної співпраці стало створення нових тенденцій, образів та стилей у мистецтві цієї доби. Яскравим прикладом може бути те, що до наукового обігу увійшло навіть таке поняття, як елліно-скіфська культура.

Територія заселення

Здебільшого у науковій літературі виділяють три регіони, де було засновано античні поліси та поселення:

1. Район Боспору Кіммерійського (Керчинський та Таманський півострови) з найбільш вагомими містами Пантикапеею (Керч), Феодосією, Фанагоргєю (на Таманському півострові), Германассою (ст. Таманська), Горгіппіею (Анапа).

2. Узбережжя Дніпро-Бузького та Березанського лиманів з центром у місті Ольвія (село Парутино Очаківського району Миколаївської області).

3. Район Західного Криму з основним центром у Херсонесі (територія сучасного м. Севастополь).

Зрештою, слід зазначити, що більшість згаданих міст-держав були засновані вихідцями з Іонії.

Посилання на основну публікацію