Географічне положення та етнічні групи, що заселяли територію Месопотамії

Стародавня Месопотамія, де виникла найдавніша цивілізація світу, була доволі просторим регіоном Ближнього Сходу, розміщеним між долинами двох рік — Тигру та Євфрату (мал. 3). Саме її географічне розміщення й обумовило добре відому нам назву “Месопотамія”, тобто Межиріччя, як називали цей регіон стародавні греки. Територіально він включав землі, що тягнулися від Перської затоки сучасного Іраку до гірських районів Турції та північної частини Сирії. Деякі дослідники вважать за необхідне до вищезгаданого додати й частину території сучасної Вірменії, де сформувалася передньоазійська держава Урарту, що деякий час входила до складу Месопотамії. Незважаючи на постійні набіги кочових племен, упродовж віків Стародавня Месопотамія утримувала статус успішної та процвітаючої, що й зумовило появу її другої назви – Багатий Півмісяць. Умовно регіон поділяють на дві області: Нижню Месопотамію, відому як Колдея, заселену здебільшого шумерами та аккадцями, та Верхню Месопотамію — її гористу частину, відому як Ассирія, що була заселена переважно ассирійцями.

Фундамент месопотамської цивілізації було закладено шумерами — багато в чому загадковим народом, що залишив у спадок майбутнім поколінням багату міфологію, обрядовість, культову практику, літературу. Саме шумери вважаються творцями писемності, вони винайшли колесо, гончарний круг. їм також приписують появу перших законодавчих кодексів. Серед народів семітської групи, що здавна оселилися на цій землі (кінець IV—III тис. до н.е.), варто виділити аккадців, вавічоиян та ассирійців, що за лінгвістичним принципом здебільшого об’єднуються дослідниками під одним ім’ям “аккадці”. Не менш

відомим народом, що з’явився на цій землі також у III тис. до н.е. були аморити. їх внеском в історію стало створення кількох династій першого Вавилонського періоду, серед яких найбільш відомим правителем, передусім завдяки своєму кодексу, став Ха-мураппі. З кінця II тисячоліття до н.е. вагомий вплив на подальшу долю цього регіону мали арамеї, одне із племен якого, відомого як халдеї, доклало немало зусиль для подальшого його розвитку. Не менш впливовими у II тис. до н.е. були і вихідці з території сучасного Ірану — плем’я кассетів. На території Сирії та Палестини проживали хурри-ти. Хатти, лувійці та хети також зробили свій внесок у подальшу долю цієї цивілізації.

Посилання на основну публікацію