Зростання антиколоніального руху в Індії

У 1859 р англійські власті провели в Індії обмежену земельну реформу. Податки були впорядковані, частина селян отримала право постійно орендувати землю і розпоряджатися нею. Незабаром була реорганізована і підлозі розгромлена сіпайскіх армія, в ній стало набагато більше англійських солдатів і офіцерів. В Індії розгорнулося будівництво залізниць, і вже до кінця XIX в. їх загальна протяжність перевищила 30 тис. кілометрів. Але селянство, т. Е. Більшість населення країни, продовжувало беднеть. Голод, злидні, спалахи різних епідемій набули постійного характеру. У XX в. Індія вступила відсталою аграрною країною з повільно розвивалася промисловістю. Національні багатства Індії як і раніше перекачували в Великобританію, лише невелика частина їх залишалася в країні.

У той же час впровадження елементів англійської політики і культури, буржуазного укладу поступово призвело до появи в Індії національної буржуазії та інтелігенції. Наприкінці 1885 в Бомбеї (суч. Мумбаї) була створена буржуазна партія Індійський національний конгрес (ІНК). Її головним гаслом стала мирна опозиція колоніального режиму. Пропаганда та зухвалі ненасильницькі акції ІНК (бойкот англійських товарів, демонстративне носіння національного одягу та ін.) Поступово збільшували ряди прихильників партії. Особливою популярністю у населення користувався лідер радикального крила ІНК юрист Бал Гандхара Тілак. Він закликав до рішучої відкритій боротьбі з англійцями.
На черговому з’їзді ІНК (грудень 1907) стався розкол партії на помірних і радикалів. Лідери радикалів, включаючи Тілака, незабаром опинилися у в’язниці. Але це викликало масовий протест в країні. Поліція і англійські війська не раз силою придушували демонстрації та страйки. У відповідь на це стали створюватися групи терористів (поза партією ІНК), які скоювали замахи на найбільш ненависних місцевих і англійських чиновників.
У серпні 1914 р Тилак звернувся з листом до англійської влади, обіцяючи відмовитися від активної боротьби. У результаті його авторитет впав. До того часу серед лідерів ІНК висунувся Мохандас Карамчанд Ганді (його прозвали Махатма, що означає «велика душа»), надалі став вождем визвольної боротьби індійського народу.

Посилання на основну публікацію