Зовнішня політика Ярослава Мудрого

У відносинах з іншими державами Ярослав прагнув продовжити справи свого батька і діда – Володимира і Святослава. Він зміцнював південні рубежі Русі, зводив на кордоні зі степом міста-фортеці. У 1036 року під Києвом російські війська на чолі з князем наголову розбили печенігів, після чого степовики перестали здійснювати набіги на Русь.

Ярослав розширив територію своєї держави і зміцнив безпеку його північно-західних кордонів. У 1030 році він затвердив свою владу на за падном березі Чудського озера і побудував там місто Юр’єв (своє друге ім’я – Юрій – київський князь отримав при хрещенні). В 1041 році Ярослав уклав союзний договір з польським королем.

У 1043 році відбулося останнім військове зіткнення Русі з Візантією. Похід туди був невдалим. Налетів шторм розкидав і потопив частина російських кораблів. Воїни, що вибралися на сушу, потрапили в полон. Візантійці засліпили їх і відпустили додому для залякування Русі. 1046 року Візантія і Русь уклали мирний договір, який був закріплений шлюбом сина Ярослава Всеволода і дочки візантійського імператора Костянтина Мономаха.

Ярослав Мудрий прагнув зміцнити становище Русі за допомогою династичних шлюбів. Сам він був одружений на дочці шведського короля. Свою сестру віддав в дружини польського короля Казимира. Син Ярослава Ізяслав взяв у дружини сестру Казимира Гертруду. Дочка Ярослава Анна стала дружиною французького короля Генріха I. Інша дочка стала королевою Угорщини. Третя дочка – Єлизавета була видана заміж за норвезького принца Гарольда Грозного, який згодом став королем. Після загибелі чоловіка Єлизавета вийшла заміж за данського короля. При дворі Ярослава один час жили сини англійського короля.

Посилання на основну публікацію