Зовнішня політика Бориса Годунова і Англія

Зовнішня політика Бориса Годунова не припиняла і початих Іваном Грозним дружніх зносин з Англією, яка поспішала витягувати з Росії промислові і торгові вигоди. Англійська королева Єлизавета зверталася з улесливими листами до царя і Борису Годунову; той зробився рішучим покровителем англійців (вони називали його своїм лордом-протектором) і дав їм привілей на безмитну торгівлю. Не вдовольняючись тим, Англо-російська компанія прагнула захопити монополію на торгові стосунки з Білим морем і не пускати до цього моря не тільки іноземні кораблі, а й ті англійські, які не належали до компанії. Це прагнення викликало іноді протест з боку московської зовнішньої політики, і цар Федір писав королеві: «яку дорогу Бог влаштував велике море океан, і тое дорогу як мочно затворить». У числі англійських послів, які приїхали клопотати про привілеї для компанії, був Флетчер, відомий автор твори про Росію. Коли з’явилося у пресі цей твір (1 591), англо-російська компанія подала своєму уряду скаргу на те, що темні фарби, якими Флетчер описує Росію, повинні образити російський уряд і тому створять труднощі для англійської торгівлі. Твір піддалося забороні. Наслідком англо-російських торговельних зносин було заснування нового міста і пристані на гирлі Північної Двіни (1584), названого Архангельському, на ім’я ближнього монастиря.

Посилання на основну публікацію