Політика «Нового курсу» забезпечила президенту підтримку більшості населення Сполучених Штатів. Але у нього було і багато противників, адже реформи значно обмежили всевладдя монополій – основу суспільної системи США того часу. Рузвельта звинувачували у прихильності соціалізму, в прагненні до диктатури. У 1936 р Верховний суд США навіть скасував деякі закони, прийняті з ініціативи Рузвельта. Але, незважаючи на цю невдачу, він був знову обраний президентом США і продовжив перетворення. Вони проходили успішно – рівень життя більшості американців зріс, підвищилася їхня купівельна спроможність, а значить, виробники отримали довгоочікувану можливість збувати більше продукції. Рузвельт боровся і за розширення зовнішніх ринків, зокрема, він нормалізував відносини з СРСР.
У ході реформ американське суспільство так сильно змінилося, що стало можливим говорити про новий етап у розвитку індустріальної цивілізації. Капіталізм був обмежений і підпорядкований державі. Посилилася самостійна роль державної бюрократії, яка вже не так залежала від буржуазії, як раніше. Капіталізм був обмежений також і за рахунок розширення прав громадських організацій, насамперед профспілок. У той же час монополізм економіки тільки посилився. Відбувалося зрощення тепер уже рівноправних правлячих груп – монополістичного капіталу і бюрократії.
Таке суспільство називають по-різному. Одні фахівці називають його державно-монополістичним капіталізмом. При цьому мається на увазі те, що капіталізм не зник, а був лише обмежений.
Друroe назва цієї стадії розвитку суспільства – державно-монополістичний индустриализм, коли розвиток індустріального суспільства регулюється державою і монополіями. Третя назва – соціальна держава, тобто така система, яка забезпечує стабільність суспільства за допомогою соціальних гарантій. Всі три назви мають право на існування, тому що характеризують різні сторони одного явища.